• Посилання скопійовано

Чи можна укладати договори на території України в іноземній валюті?

Чи може резидент України (ТОВ - юрособа) укладати договори в іноземній валюті з резидентом України (ТОВ - юрособа, ФОП тощо)? Яким чином має оформлюватися акт за таким договором? Чи можна лише в гривні?

Відповідно до ст. 189 ГКУ ціна в цьому Кодексі є виражена у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

В ч. 2 ст. 10 Закону «Про ціни і ціноутворення» зазначено, що ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами КМУ.

На сьогодні питання встановлення ціни внутрішньоукраїнських договорів в еквіваленті іноземної валюти є дискусійним. Чинне законодавство містить неузгодженості щодо регулювання порушеного питання.

Існує судова практика, яка вказує на можливість установлення грошового еквівалента ціни зобов'язань в іноземній валюті у господарських відносинах.

У іншому листі від 02.09.2014 р. №3723-08/30327-07 Мінекономіки повідомляє, що згідно зі ст. 524  та 533 ЦКУ зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (ч. 2 ст. 198 ГКУ).

Внутрішньодержавний обмін іншими товарами (послугами) має здійснюватись за цінами (тарифами), установленими у валюті України із перерахуванням імпортної складової частини ціни (тарифу) у національну грошову одиницю.

Відповідно до ст. 192 ЦКУ законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нацбанк у листі від 28.08.2014 г. №18-315/47707 щодо правомірності встановлення цін в іноземній валюті на території України повідомляє, що дотримуючись спільної політики Нацбанку та Кабміну, яка спрямована на дедоларизацію економіки, Нацбанк вважає, що формування, встановлення і застосування цін в Україні повинні здійснюватися виключно в гривнях.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Договірні відносини»

  • Доплати за гіг-контрактами та оформлення результатів робіт
    Резидент Дія Сіті має укладені гіг-контракти, згідно з якими проводиться нарахування доходів виконавцям. Планується, крім винагороди за гіг-контрактом, виплачувати виконавцям додаткову винагороду або доплату. Чи обов’язково оформляти акт виконаних робіт виконавцям по гіг-контракту? Яким чином оформлюються доплати гіг-контрактникам? Яка ставка ПДФО застосовується на доплату до гіг-контракту?
    02.10.202434
  • Договір підряду: повідомлення в ТЦК та оподаткування винагороди
    ТОВ на ЄП укладає договір підряду з фізособою, чоловіком призовного віку, на надання послуг з перевезення. Чи подавати інформацію про таку фізособу в ТЦК та СП? Чи утримувати з суми винагороди за надані послуги ПДФО та ВЗ та нараховувати ЄСВ? Якщо сплачувати ЄСВ, чи буде цій фізособі нараховуватися стаж для пенсії?
    23.05.20241 248
  • Договір надання послуг з персоналу нерезидентом
    Підприємство хоче укласти договір із Туреччиною на послуги на території України. Послуги полягають у тому, що фізособи турецької фірми працюватимуть на наших рибальських суднах. Які податки чекають на підприємство? Що треба турецькій фірмі, щоб надіслати сюди своїх людей?
    26.11.2021166
  • Зменшення ціни отриманих послуг після виконання договору
    Підприємство – платник податку на прибуток отримало послуги в 2020 році. У 2021 році було зменшено ціну послуг на підставі акту-коригування від 31.05.2021 р. На яку дату потрібно провести ці зміни в бухобліку? Чи потрібно уточнювати показники звітності за 2020 рік?
    22.06.20211 199
  • Договір комісії на відступлення права вимоги
    За договором комісії комітент доручає комісіонеру право вимоги свого боржника у розмірі 5 млн грн (за ПФД) за винагороду - 1 млн грн. Як в бухобліку відображається така операція та чи виникає дохід?
    02.06.20219451