Скарга на контрагента, який вчасно не реєструє РК до ПН

Нормами ПКУ передбачено такий інструмент впливу на несумлінних контрагентів, які несвоєчасно реєструють ПН/РК, як заява із скаргою на такого контрагента. Можливість її подання передбачено пп. 201.10 ПКУ.

Так, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН інша сторона операції  має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Наразі форма заяви міститься у додатку 8 до декларації з ПДВ. Таке право зберігається за ним протягом 365 к.д., що настають за граничним терміном подання декларації за той період, у якому порушено граничні терміни реєстрації ПН/РК. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У даному випадку до скарги слід додати копії виписок банку, з яких буде видно рух коштів щодо помилкової сплати та повернення.

Після надходження такої заяви контролюючий орган надсилає запит платнику ПДВ відповідно до вимог пп. 73.3 ПКУ на підставі того, що на такого платника ПДВ подано скаргу про порушення ним строків реєстрації ПН/РК. Строки надіслання такого запиту для контролюючих органів не встановлені, але вони напевно мають керуватися тим, що на надіслання запиту, отримання відповіді на нього та на можливу документальну перевірку в них є 90 к.д. з дня надходження заяви. Платник ПДВ зобов’язаний надати відповідь на запит протягом 15 р.д. з дня, наступного за днем отримання запиту. Якщо відповідь на запит в цей строк не надано, то відповідно до пп. 78.1.9 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку такого платника ПДВ для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за операцією, щодо якої подано заяву із скаргою - протягом 90 к.д. з дня надходження такої заяви.

За загальним правилом, подання скарги не дає права на податковий кредит за операцією, щодо якої подано таку скаргу. У даному випадку отримувач помилкових коштів не зможе зменшити свої податкові зобов’язання без реєстрації РК на повернення помилкових коштів. Вищевказані перевірки також не стосуються отримувача, тож йому залишається лише чекати результатів розгляду скарги, якщо такі будуть. Також ми вважаємо, що можна буде подати скаргу повторно, якщо первинне подання не призведе до бажаних наслідків.

Зауважимо, що все це не стосується ПН/РК, реєстрацію яких зупинено згідно з п.  201.16 ПКУ. На той факт, що реєстрацію ПН/РК зупинено, не передбачено подання скарги.