Мінімальний страховий внесок — це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток мінімальної зарплати та розміру ЄСВ (ст. 1 Закону про ЄСВ).
І у 2018 році (згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ), якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
До доходів працівників-інвалідів, яким встановлено ставку ЄСВ 8,41%, ця норма не застосовується.
Отже, розмір мінімального страхового внеску для роботодавців з 1 січня 2018 року становитиме 819,06 грн (3723 грн х 22%).
А тепер на прикладах розгляньмо, як це працюватиме.
Приклад 1. Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 2000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але оскільки він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,00 грн.
Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 2000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1723,00 грн.
Така нарахована зарплата 3723,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому завдяки доплаті виконується вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ — роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 819,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
Приклад 2. Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 1861,50 грн і жодних інших виплат він не отримує. За загальними правилами сумісництво передбачає роботу у вільний від основної роботи час. Тому переважно сумісник норму робочого часу за неосновним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. Але за нормами ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому має нараховуватися мінімальна зарплата, а не оклад (оскільки мінімальна зарплата є більшою за оклад).
Роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,00 грн. Якщо, наприклад, працівник працює на півставки, то йому буде нараховано лише 3723,00 х 0,5 = 1861,5 грн.
Така нарахована зарплата 1861,5 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується — роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 1861,50 х 22% = 409,53грн.
Приклад 3. Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1861,50 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але працює він не на повну ставку (наприклад, 0,5 ставки). Тому норму робочого часу за основним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. І, відповідно до нової ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому нараховується не зарплата, а мінімальна зарплата (оскільки вона більша за оклад).
Отже, роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,0 грн. Йому буде нараховано лише 3723,00 х 0,5 = 1861,50 грн.
Але базою для нарахування ЄСВ, оскільки йдеться про цілий місяць, у якому працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем за основним місцем роботи, в цьому випадку є мінімальна заробітна плата 3723,00 (а не оклад працівника або фактично нарахована зарплата). Тому роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 819,06 грн, незважаючи на те, що до 3723,00 нарахована працівнику зарплата не збільшується.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити