• Посилання скопійовано

Віддалена робота: як нараховувати лікарняні?

Працівник знаходиться на лікарняному, але продовжує працювати через інтернет. Чи правомірно за згодою сторін не відкривати лікарняного і дозволити працівнику дистанційно працювати?

Запитання: Працівник знаходиться на лікарняному (травми отримані внаслідок ДТП/зламана нога), але продовжує працювати через інтернет (його посадові обов'язки це дозволяють) і саме працівник пропонує змінити графік роботи і працювати віддалено не відкриваючи лікарняного, при тому, що у нього фактично лікарняні листи є і він їх зможе здати, керівник підприємства на це згоден. Чи правомірно за згодою сторін не відкривати лікарняного і дозволити працівнику дистанційно працювати і які можу бути наслідки? 

Відповідь: Щодо гарантій працівників на оплату лікарняних. 

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності ...

Оплата перших п'яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому Кабміном. Механізм оплати перших п'яти днів непрацездатності врегульовано Порядком № 439. 


В Законі № 1105 прописано обмеження щодо періоду, коли працівник може звернутися по допомогу. Цей період становить 12 календарних місяців із дня відновлення працездатності (ч.5 ст.32 Закону № 1105).

Мета таких виплат за лікарняним листком , в першу чергу, полягає у матеріальному забезпеченні особи у звязку з її непрацездатністю, тобто йдеться про забезпечення гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, охорони життя та здоров'я (преамбула Закону №1105).

Втім, навіть зважаючи на те, що кошти Фонду — це цільові кошти на здійснення виплат, зокрема, на підставі лікарняного листка для матеріального забезпечення особи на період хвороби, все ж ст.23 Закону № 1105 не містить прямої заборони виплати за листком непрацездатності у разі, якщо особа під час хвороби виконувала трудові обовязки, за що отримувала відповідну заробітну плату. Хоча, такий зміст може вбачатись у ч. 2 ст.23 Закону № 1105, де зазначено, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, однозначно стверджувати про можливість оплати роботи за трудовим договором у період тимчасової непрацездатності працівника наразі не можна. Так само як і стверджувати, що у майбутньому працівник не потребуватиме відповідних лікарняних листків (скажімо, у разі призначення інвалідності у звязку з перенесеною травмою чи її наслідками, звільнення з роботи у випадку, коли працівник перебував на лікарняному більше чотирьох місяців підряд  - п.5 ч.1 ст.40 КзпП, тощо).

Щодо виконання трудових обовязків дистанційно.

За приписами ст.21 Кодексу законів про працю трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На нашу думку, у звязку з тим, що трудове законодавство досить жорстко визначає виконання трудових обовязків з перебуванням або без такого на робочому місці, що в окремих випадках дає право на звільнення за відсутності на робочому місці протягом трьох годин (прогулу — п.4 ч.1 ст.40 КзпП), то можливість виконувати трудові функції дистанційно має бути обовязково обумовлено у трудовому договорі.

Отже, зважаючи на умови наведені у запитанні, можна дійти таких висновків:

1. Змінити графік роботи працівника, який перебуває на лікарняному, це право сторін трудового договору, проте це жодним чином не впливає на виплату лікарняних за період тимчасової непрацездатності особи за умови подання останнім листка непрацездатності відповідно до вимог та строків встановлених Законом № 1105,

2. Виплата непрацездатній особі заробітної плати за умови здійснення виплат у звязку з тимчасовою втратою працездатності може привести до відмови у наданні таких виплат Фондом чи їх повернення зі сплатою штрафів, вказаних у ч.6 ст.15 Закону № 1105,

3.  Працівник, який може (за умови встановлення відповідних вимог у трудовому договорі) виконувати трудові обовязки дистанційно, може отримувати інші виплати, ніж заробітну плату, передбачену трудовим та колективним договором (премії, додаткові виплати тощо), за виконану ним роботу, але після закриття листка непрацездатності (тобто, з моменту фактичного виходу на роботу).

Окрім наведеного ми не виключаємо й можливість виконувати працівником під час тимчасової непрацездатності роботу, не обумовлену трудовим договором, за договорами цивільно-правового характеру.

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Розрахунок вихідної допомоги з 12 вересня 2023 року
    Як має розраховуватись вихідна допомога з 12.09.23 р., якщо вона визначена в розмірі середньої заробітної плати: за 2 чи 12 місяців?
    20.10.20231 115
  • Витрати на транспортні послуги у благодійного фонду
    Благодійник (резидент) за заявою БФ закупив за кордоном обладнання, перевезення якого оплатив БФ за рахунок отриманої від інших благодійників допомоги. Куди віднести витрати на транспортні послуги: потрібно їх додати до вартості обладнання чи списати окремо на благодійну діяльність та відобразити в звіті про використання доходів неприбуткової організації?
    10.04.2023160
  • Лист з Районної військової адміністрації на звернення ПФУ
    На підприємство надійшов лист з Районної військової адміністрації, що з ПФУ звернулись з листом щодо нарахування зарплати меншої від МЗП у листопаді 2021 р. Порушили вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (якщо база нарахування ЄСВ менша за МЗП, сума ЄСВ розраховується, як добуток МЗП). Чи правомірна їх вимога? Ситуація в листопаді 2021 р. була наступна...
    21.07.2022110
  • Оформлення паперових лікарняних після 01.10.2021 р.
    Якими документами регулюється оформлення паперових лікарняних виданих після 01.10.2021 р.? Чи може паперовий лікарняний бути продовженням електронного лікарняного? Чи обов'язково паперовий лікарняний має бути підписаний комісією ЛКК?
    16.05.2022145
  • Визначення граничної неоподатковуваної вартості подарунку для працівника
    Підприємство надає своїм працівникам подарунки в січні до новорічних та різдвяних свят, на 8 березня та 14 жовтня, а також щоквартально за досягнення в праці. При визначені неоподатковуваної межі згідно з пп. 165.1.39 ПКУ, потрібно брати вартість кожного окремого подарунку чи підсумовувати їх загальну вартість за календарний рік?
    12.08.2021231