• Посилання скопійовано

Сезонні працівники: нюанси оформлення і оподаткування

На сільгосппідприємстві є сезонні працівники, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами. Які нюанси оформлення та оподаткування?

На селі весняний день цілий рік годує, тому особливістю сільського господарства є його сезонність. Відповідно, і потреба у трудових ресурсах також коливається протягом року — взимку вона мінімальна, навесні і влітку — максимальна.

Вичерпний перелік сезонних робіт міститься у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, що затверджений постановою КМУ від 28.03.1997 р. №278 (далі — Список №278). Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 03.02.2003 р. №06/2-4/13, трудові договори з тимчасовими та сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки вони укладаються на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1ст. 23 КЗпП) або на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП). Після спливу строку дії договору звільнення працівників відбувається на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Заява працівника про звільнення у зв'язку із закінченням дії строкового трудового договору в цьому випадку не потрібна, адже дата звільнення вже визначена договором. Проте коли розірвання строкового трудового договору відбувається з ініціативи працівника до спливу його строку, потрібна заява, щоб засвідчити цю ініціативу (ст. 39 КЗпП).

У разі коли працівника не звільнено в останній день дії строкового договору і трудові відносини фактично тривають, строковий договір стає безстроковим і звільнити працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП вже не можна — і це вже наступного дня після спливу строку договору. Тож зверніть на це увагу і звільняйте сезонних працівників вчасно!

Усі державні гарантії, що їх мають постійні працівники, поширюються і на працівників за строковим трудовим договором. А саме: оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має бути не нижчим від мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв'язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 КЗпП (збереження місця роботи та середнього заробітку, виплата добових, відшкодування під час відрядження). Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються також і на сезонних працівників.

Оскільки трудовий договір із сезонними працівниками регулюється нормами КЗпП, то перед початком роботи сезонних працівників слід надати інформацію про них до податкових органів згідно зі ст. 24 КЗпП — так само, як і про працівників, прийнятих на загальних підставах згідно з безстроковим трудовим договором.

Також можна укладати з фізичними особами договори цивільно-правового характеру на виконання певної роботи (посівні роботи, сапання, збирання врожаю, певні роботи на зерновому складі (току) тощо). Але це вже будуть не трудові, а цивільні відносини між фізичною особою та сільськогосподарським підприємством. Тому на таких осіб не поширюються трудові права тих, хто працює за трудовим договором — вони не мають права на відпустки, лікарняні, відшкодування витрат на відрядження.

Оподаткування заробітної плати сезонних працівників, що працюють за строковим трудовим договором, нічим не відрізняється від загальних правил оподаткування заробітної плати. Докладно зупинятися на цьому не будемо, але нагадаємо, що із суми зарплати утримується ПДФО за ставкою 18% (пп. 164.2.1 ПКУпп. 167.1 ПКУ) та військовий збір за ставкою 1,5% (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Сезонні працівники мають право на податкову пільгу згідно зі ст. 169 ПКУ (звісно, за наявності підстав).

Оподаткування винагороди за цивільно-правовим договором здійснюється згідно з пп. 164.2.2 ПКУ за ставкою 18%, також з нього утримується військовий збір у розмірі 1,5%. Але працюючі за цивільно-правовим договором не мають права на соціальну пільгу, оскільки вона надається при оподаткуванні доходів у вигляді заробітної плати (п. 169.1 ПКУ).

Як на зарплату, так і на винагороду сезонних працівників нараховується ЄСВ за ставкою 22% (виняток — лише для інвалідів, які працюють у юросіб, для них ставку ЄСВ встановлено у розмірі 8,41%).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    Сьогодні 13:0128
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    Сьогодні 10:1023
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024315
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202425
  • Чи дають отримані гранти право на бронювання працівників?
    Чи дають право на бронювання працівників гранти на створення та розвиток виробництв переробної промисловості?
    18.11.202427