Відображення в єдиній звітності виплат звільненому працівнику у зв’язку зі смертю

Роботодавець у разі смерті працівника має оформити припинення з ним трудових відносин на підставі п. 8.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, видати відповідний наказ та виплатити усі належні померлому працівникові грошові суми членам його сім’ї або спадкоємцям, але не раніше отримання копії свідоцтва про смерть.

Провівши остаточний розрахунок – нарахувавши зарплату за відпрацьований період, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, лікарняні тощо, бухгалтер має відобразити їх у відповідних додатках єдиної звітності. 

Додаток 5 єдиної звітності

В ситуації, що розглядається, працівник помер у вересні, а свідоцтво роботодавець отримав у жовтні (а це різні квартали), то потрібно буде цю інформації показати у єдиній звітності за ІІІ квартал, а у випадку, якщо звітність вже подана, то подати новий звітний розрахунок (тому що виправлення проводиться до закінчення граничного строку подання) з зазначенням інформації про звільненого працівника у ІІІ кварталі. Якщо свідоцтво про смерть отримано у вересні, то відображення аналогічне.

Звертаємо увагу, що заповнюється додаток 5 як при звичайному звільненні працівника, але з вказанням підстави для звільнення у графі 17 – п. 8.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП; у графі 16 –дати та номеру наказу (оформлюється він у жовтні по факту отримання свідоцтва про смерть (в даному випадку дата наказу та дата смерті можуть бути різні)), згідно з яким проведено звільнення. При цьому датою закінчення трудових відносин буде дата смерті, вказана у свідоцтві, вона і зазначається у графі 10.

Додаток 1 єдиної звітності

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №773, нарахування зарплати, здійснені за попередній звітний період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються в зарплату місяця, в якому були здійснені такі донарахування.

Якщо свідоцтво отримано у вересні, нарахована зарплата за вересень буде виплачена у жовтні, але в граничних межах для виплати зарплати (до 7 числа), тож відобразити нараховані виплати при звільненні померлому працівнику потрібно увересні місяці.

Якщо свідоцтво отримано у жовтні, то нарахування  та виплата  належних сум працівнику при звільненні  потрібно відобразити у жовтні місяці (IV кварталі). При цьому у додатку 1 нарахування відображається у звичайному порядку, проте з єдиною відмінністю. Оскільки, нарахування здійснені за минулий період (вересень місяць), то у графі 9 – слід поставити код типу нарахувань «1».

Звертаємо увагу: якщо припинення трудових відносин з працівником відбулося не останнім робочим днем місяця, ЄСВ сплачується з фактично нарахованої суми. У випадку, якщо дата смерті працівника є останній робочий день/останній день місяця і цей працівник (для якого місце роботи було основним, а не місцем роботи за сумісництвом) не був особою з інвалідністю, у роботодавця виникає обов’язок щодо сплати ЄСВ не менше мінімального розміру (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тому тут з’явиться ще один рядок з кодом «13» у графі 9 та відображенням у графі 18 суми різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом і у графі 20 – нарахована сума ЄСВ на цю різницю.

Додаток 4ДФ єдиної звітності

У Додатку 4ДФ нарахована сума остаточного розрахунку відображається за аналогією додатку 1, тобто також у місяці того кварталу, коли проведено нарахування/ виплату за ознакою доходу «101». Крім того, у графі 8 потрібно буде зазначити дату звільнення працівника (це буде дата смерті, зазначена у свідоцтві).

Тож, стає зрозумілим, що проведені суми остаточного розрахунку з працівником підлягають відображенню уДодатку 4ДФ саме на працівника підприємства, з яким припиняються трудові відносини, незалежно від того, що виплата буде проводитися члену сім’ї. 

А ось виплата самих належних сум працівнику – перераховуються на банківські реквізити (чи видаються через касу) членам сім’ї за їх заяву з указанням в ній банківських реквізитів.

Виплата компенсації

Відповідно до ч. 1 ст. 1227 ЦКУ, зокрема, суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Отже, невиплачена за життя зарплата працівника має бути виплачена членам сім'ї.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року му справі №686/8440/16-ц.

Зокрема, відповідно до ч. 2 та 4 ст. 3 СКУ сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Тому виплата роботодавцем остаточних коштів працівника, зароблених ним за життя, його доньці є правомірним та законним.