• Посилання скопійовано

Ліквідація підприємства та наявність депонованої зарплати

У зв'язку із тривалою відсутністю працівника на робочому місці та будь-яких засобів зв'язку з ним, було прийнято рішення про його звільнення. Компенсацію невикористаної відпустки працівник не отримав через неактуальність банківських реквізитів. Кошти було депоновано. У разі ліквідації підприємства, що робити з даними коштами?

У ч. 2 ст. 233 КЗпП зазначається, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).  Як зрозуміло із запитання, швидше за все, повідомлення про нараховані і виплачені суми працівник не отримав, оскільки так і не вийшов на зв’язок.

Щоправда, раніше в частині 2 ст. 233 КЗпП зазначалося, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Зараз же йдеться про строк три місяці.

Пропонуємо звернути увагу  на таке поняття, як «депозит нотаріусу».

 

Депозит нотаріусу

Відповідно до ст. 537 ЦКУ боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Згідно з главом 21  Наказу про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 р. №296/5, державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми.

Сторони правочину можуть домовитись про депонування грошових сум у депозиті нотаріуса з метою виконання зобов'язань та наступного їх безготівкового перерахування нотаріусом особі, на ім'я якої вони були внесені безготівковим шляхом, у зв'язку з настанням певної події, що обумовлена договором.

У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім'я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування.

Прийняття грошових сум  у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника). Заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.

Заява боржника має містити такі відомості:

  • щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, а саме:
  • для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • щодо мети чи виконання якого зобов'язання зроблено внесок;
  • щодо причин, з яких зобов'язання не може бути виконане безпосередньо.

На бажання особи до заяви можуть бути включені обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесок.

Унесення особою грошових сум у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом – внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах державного казначейства відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.

Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми.

Невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса протягом одного року, після спливу якого підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.

Грошові суми, що зберігаються в органах Державної казначейської служби України, спрямовуються до загального фонду державного бюджету України як інші неподаткові надходження.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    Сьогодні 13:0126
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    Сьогодні 10:1023
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024314
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202425
  • Чи дають отримані гранти право на бронювання працівників?
    Чи дають право на бронювання працівників гранти на створення та розвиток виробництв переробної промисловості?
    18.11.202427