Чи можлива завчасна виплата заробітної плати за майбутній час?

Відповідно до ст. 21 КЗпП, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону про оплату праці).

Зазначимо, що директор є таким же найманим працівником підприємства, як і решта працівників, і на нього поширюються норми КЗпП.

Згідно зі ст. 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Отже, граничні строки виплати зарплати — не пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та не пізніше 7 числа наступного місяця — за другу половину.

Таким чином, виплата всієї належної за поточний місяць працівникам заробітної плати 20 числа буде порушенням строків виплати зарплати, визначених ст. 115 КЗпП.

Тому, виплативши зарплату за ще не відпрацьований час та за ще не виконану роботу, роботодавець порушить зазначені законодавчі норми.

Порушення строків виплати зарплати тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 н. м. д. г. (від 510 грн до 1700 грн).

Також накладатиметься штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати як за порушення інших вимог трудового законодавства (ст. 265 КЗпП).

Чи можна розглядати таку виплату як аванс?

Як вже зазначено вище, ст. 115 КЗпП передбачає, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Тому ця виплата не може вважатися авансом, бо вона виплачується вже за фактично виконану роботу. 

Одночасно з цим згідно з ст. 127 КЗпП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця, зокрема для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати. 

Отже, зарплата за першу половину місяця, передбачена ст. 115 КЗпП та аванс в рахунок зарплати за ст. 127 КЗпП – це різні поняття.

Таким чином, директору можна виплатити аванс в рахунок заробітної плати за декілька місяців.

Для оформлення виплати такого авансу має бути заява від директора та наказ. Виплата проводиться однією сумою з відповідним оподаткуванням ПДФО і ВЗ, а суми ЄСВ слід нарахувати в належності до кожного місяця окремо,  тобто, в даній ситуації, доречним буде застосування ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Окрім того, видачу коштів директору можна оформити як поворотну фінансову допомогу. У договорі можна прописати умови її повернення шляхом відрахування із заробітної плати, яка виплачуватиметься за наступні місяці.