Колективне вибуття у щорічну відпустку

Відразу зазначимо, що колективне вибуття у щорічні відпустки не заборонені законодавством.

Відповідно до пп. 2 Порядку №100, обчислення часу відпустки проводиться, як і раніше, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців. Якщо ж працівником пропрацьовано менше року, тоді середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Тож, якщо на підприємстві всі працівники перебувають з роботодавцем у трудових відносинах понад рік, то матиме однаковий розрахунковий період для всіх працівників, за умови надання відпустки з 30 грудня 2023 р., при обчисленні відпускних, тобто грудень 2022 – листопад 2023 рр. У разі винятку дивіться абзац вище.

Окрім того, потрібно зважати на те, чи не припадає на розрахунковий період, наприклад відпустка без збереження зарплати чи призупинення дії ТД, оскільки такі періоди слід виключити з розрахункового періоду згідно з абз. 6 п. 2 Порядку №100. 

При цьому потрібно пам’ятати, що час перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки), а призупинення дії ТД – ні.

Незайвим буде звернути увагу, що згідно з Законом №2136 і до закінчення воєнного стану роботодавцю надано право (а не обов’язок) працювати у святкові та неробочі дні. Про це ми писали тут.

Тому, якщо роботодавець перейшов на виконання норм цього Закону, то святкові і неробочі дні, починаючи з 24 березня 2022 р., з розрахункового періоду не виключаються. Якщо роботодавець дотримуватися старих правил по КЗпП, тоді із розрахунку відпускних потрібно виключити ще й святкові дні.

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). 

Отже, заробітна плата за весь час відпустки, в загальному випадку, повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Моментом початку відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання.

Тому, якщо у рішенні про надання відпустки чи іншому локальному документі (наприклад, положенні про оплату праці) зазначено виплату відпускних за три (два тощо) дні до її початку, то потрібно дотримуватися вказаних в ньому строків виплати. Тобто такий строк роботодавець встановлює самостійно, головне — виплатити до початку відпустки. Тому дотримуючись сказаного, роботодавець вправі провести виплату відпусткових всім працівникам 28 грудня 2023 року.