Згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Тобто строковий трудовий договір та заява на прийняття на роботу обов’язково повинні вказувати на строковість трудових відносин та мати чітке формулювання щодо закінчення строку дії договору.
Відповідно до ст. 39-1 КЗпП, якщо після закінчення строку трудового договору (п. 2 та п. 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Тобто якщо в останній день дії строкового трудового договору трудові відносини з працівником не припиняються(відповідно, не оформлюється жоден документ про закінчення дії трудового договору), працівник продовжує виходити на роботу з наступного дня після закінчення строку трудового договору і роботодавець цього не заперечує, то строк трудового договору автоматично вважається продовженим на невизначений строк.
Щодо переоформлення трудових відносин з таким працівником зазначимо, що трудове законодавство не містить відповідної норми про таку необхідність.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити