Утримання боргу за аліментами, якщо була добровільна їх сплата

Запитання: На підприємство 26.12.2022 р. надійшла постанова про утримання аліментів на двох дітей з працівника з 05.08.2022 року. Працівник стверджує, що надавав гроші з серпня по грудень колишній дружині на утримання дітей. Дружина це підтверджує та немає претензій щодо заборгованості за серпень-грудень по аліментам. В даній ситуації постало питання:

Чи потрібно надати боржнику до бухгалтерії підприємства підтвердні документи (можливо заяву чи розписку від колишньої дружини про те, що вона отримувала аліменти на дітей тощо), щоб з працівника не утримувати сформований борг по аліментам за серпень-грудень згідно з постановою, а почати утримувати з січня 2023 року тільки суму аліментів?

Відповідь:

Статтею 181 СКУ передбачено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину, і вони визначаються:

• за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій та/або натуральній формі;
• за рішенням суду аліменти, які присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 СКУ, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно з пп. 16 п. 1 Переліку №146: утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності.

Мін'юсту у листі від 08.04.2022 р. №28911/ПІ-Л-1198/20.4.1 зазначив, що документами, на підставі яких здійснюється відрахування зі заробітної плати, можуть бути, зокрема будь-які виконавчі документи — наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів.

Тобто або аліменти стягуються примусово (на підставі рішення суду та виконавчого листа, надісланого роботодавцю або наданого йому зацікавленою стороною – отримувачем аліментів), або працівник сам просить відрахувати аліменти у визначеному ним самостійно розмірі на користь певної особи.При цьому у документах зазначається кому, в якому розмірі і за якими платіжними реквізитами (чи адресою) сплачуватимуться аліменти.

Таким чином, якщо на підприємстві працює найманийпрацівник та має виконавчий лист (постанову) на сплату аліментів, який для проведення утримань надійшов 26.12.2022 р., то скоріш за все така особа була оформлена на роботу нещадовно, інакше б виконавчий лист прийшов би і на підприємство раніше.

Тому, на виконавчому листі потрібно поставити дату надходження його в бухгалтерію (26.12.2022 р.) і з цього ж місяця починати проводити утримання аліментів та заборгованості за ними у розмірі зазначеному в такому листі. Відповідно відповідальності за неутримання аліментів з серпня по грудень 2022 р. підприємство не нестиме та звітність корегувати не буде.

Проте, якщо в отриманій постанові зазначений період (серпень - грудень 2022 р.) прописаний з визначеною сумою заборгованості, то, звісно, його потрібно утримувати. А так проводити безпідставне утримання аліментів за минулий період бухгалтер не має права. Так само, як бухгалтер не вправі самостійно проводити корегування заборгованості за аліментами, навіть на підставі наданих працівником підтвердних документів. Це повноваження державного та приватного виконавців.

Щодо того, що працівник, який має борг за аліментами в період серпень - грудень 2022 р. за документами, але по факту його не має, відмітимо.

Суму заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначає державний або приватний виконавець (ч. 3 ст. 71 СКУ). Він обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, а також може проводити індексацію, якщо аліменти встановлено у твердій грошовій сумі, та повідомляє про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема, у разі подання заяви стягувачем або боржником (ч. 4 ст. 71 СКУ).

Отже, працівник (боржник), щодо стягнення заборгованості, може самостійно звернутися із заявою до виконавця про розрахунок (перерахунок/скасування) заборгованості з наданням підтвержних документів про добровільне перерахування аліментів у цей період (чеки, квитанції, договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначено розмір та строки виплати (ч. 1 ст. 189 СКУ) тощо. Такий договір укладають у письмовій формі і нотаріально посвідчують). І вже результат розрахунку надати до бухгалтерії. Якщо підтвердних документів немає, то факт сплати довести не вдасться і борг залишиться.

Тож, попередньо визначений період боргу в постанові до уваги тимчасово можна не брати, допоки не надійдуть результати перерахунку заборгованості за аліментами від виконавця і порядок їх (не) утримання.