Оплата директору при ліквідації підприємства

У даній ситуації все залежить від того, чи є директор найманим працівником або засновником цього підприємства.

Директор є засновником підприємства

Право засновника самостійно здійснювати управління підприємством визначає ч. 2 ст. 65 ГКУ та ч. 4 ст. 128 ГКУ.

Для покладання управлінських функцій підприємством на себе як засновника для початку потрібно звільнитися з посади директора, щоб надалі не отримувати зарплату. У день звільнення отримати остаточний розрахунок та трудову книжку.

Насамперед зазначимо, що коли засновник починає виконувати управлінські функції власним підприємством, то оформлення трудових відносин при цьому не відбувається. Пояснимо. 

Юридично засновник виконує не обов’язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника, який керує всією діяльністю підприємства. 

Виконання засновником обов’язків директора визначено такими нормами законодавства:

• ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ, відповідно до якої засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів.
• ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, відповідно до якої вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність має право засновник.
• п. 48.5.1 ПКУ, відповідно до якої власник може підписувати податкову декларацію особисто.

При цьому укладати трудовий договір із засновником не потрібно. А якщо такого договору немає, то нема й обов’язку нараховувати та виплачувати йому заробітну плату. 

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату праці найманого працівника, то при оформленні управлінських повноважень засновника питання про оплату його праці не ставиться, тому що він не є найманим працівником.

Таким чином, якщо власник підприємства особисто виконує функції директора, то, звісно, він хоче оптимізувати витрати свого бізнесу. Адже за такого способу керування підприємством не потрібно себе працевлаштовувати, сплачувати собі заробітну плату та здійснювати відрахування до бюджету ПДФО,  ЄСВ та військового збору. Отже, коли відсутня база оподаткування (зарплата) та її оподаткування, то й питання про подання будь-яких додатків об’єднаної звітності, не виникає.

При цьому, директор призначається та звільняється рішенням загальних зборів ТОВ, ПП тощо або рішенням власника (якщо засновником юрособи є одна особа) в порядку, встановленому статутом (установчими документами) підприємства.

Документ, що складається загальними зборами чи засновником одноособово також визначається у статуті (в установчих документах) підприємства. У статуті підприємства має бути зазначено порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових відносин).

Таким чином, якщо засновник володіє підприємством одноосібно, то він самостійно приймає рішення про звільнення себе з посади директора та покладає на себе управлінські функції підприємством. Якщо є декілька засновників, то складається протокол з зазначенням рішення про звільнення його з посади як директора та покладанням на нього (як на одного із засновників) управлінських функцій підприємством.

Крім того, у день звільнення директора (засновника) з ним проводиться остаточний розрахунок, видається трудова книжка та копія наказу про звільнення, а з наступної дати він вже як засновник продовжує управляти підприємством без нарахування зарплати.

Подавати інформацію до ЄДР, де директором і був засновник, не потрібно, оскільки зміни керівника не відбулося, він просто звільнився з посади як найманий працівник, але за ним і надалі залишається право підпису.

Директор є звичайним найманим працівником (не засновником)

Жоден законодавчий нормативний документ не надає права директору, який не є засновником, а лише найманим працівником, працювати без зарплати. Будь-яка робота має бути оплачена. Неоплачувана робота є волонтерством і не є сумісною з виконанням обов’язків посадових осіб підприємства. 

Тож якщо директор є звичайним найманим працівником, то продовжувати виконувати обов’язки директора без зарплати не можна, бо він і надалі виконуватиме обов’язки директора, підписуватиме документи, і це є порушенням законодавства, за що на підприємство буде накладено штраф:

• за абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП як за порушення інших вимог законодавства про працю у розмірі 1 МЗП;
•  за абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам та інших виплат, більш як за один місяць - у 3 МЗП на момент виявлення порушення.

А також, ст. 119 ПКУ та п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ передбачено штраф за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн, а за повторне протягом року – 2040 грн. 

Проте, за несвоєчасне нарахування та сплату ЄСВ не буде, оскільки, пп. 9-11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ передбачений мораторій на застосування штрафних санкцій, визначених ч. 11 ст. 25 цього Закону, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, на сьогодні це по 31 грудня 2022 включно. 

Якщо немає коштів на виплату остаточного розрахунку директорові, то як варіант, можна надати йому до певної дати жовтня, відпустку без збереження заробітної плати на час карантину або на час воєнного стану, але при цьому він не має права працювати та підписувати документи, а потім у жовтні провести звільнення.

Якщо ж працювати і підписувати документи потрібно, то доведеться і виплачувати заробітну плату та сплачувати всі податки та збори, подавати звітність, і ніякі добровільні засади тут не пройдуть. 

В інакшому випадку, потрібно звільнити директора, разом з усіма працівниками, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП), про що зазначає в заяві. І вже на підставі заяви засновник видає рішення про його звільнення, яке буде підставою для оформлення наказу про звільнення, наприклад: «Складаю повноваження директора підприємства та припиняю трудові відносини за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП з 20.10.2022 р. Підстава: рішення засновника від 19.10.2022 р.». У день звільнення провести остаточний розрахунок та видати трудову книжну (під підпис) та копію наказу про звільнення (ст. 116 КЗпП). 

Наступною датою після звільнення директора функції з управління підприємством покладаються на засновника (або одного із засновників), тоді нараховувати зарплату, сплачувати податки подавати об’єднану звітність не потрібно. Як це зробити дивіться вище.

При цьому, потрібно подати форму №1-ОПП з типом «зміни» про зміну керівника на засновника, потрібно замовити йому власний КЕП, а для зняття готівки з поточного рахунку в банку оформити додатковий підпис (якщо його не було) на картці зразків підписів підписантів.