• Посилання скопійовано

Працівник передумав працювати у відрядженні та перейшов до іншого роботодавця: що робити?

Підприємство відправило працівника у відрядження за кордон до Польщi, але пiсля приїзду до Польщi вiн відмовився працювати, забрав свої речі та перейшов на роботу до іншого роботодавця. Які дії підприємства?

Просто взяти й перейти працювати до іншого роботодавця працівник не може, для цього потрібно написати заяву на звільнення. Працівник, якого офіційно працевлаштовано згідно з нормами КЗпП України, є захищеною стороною трудових відносин. Тому, самовільна відсутність на робочому місці (неявка на роботі) є прогулом.

Прогул – це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Прогул кваліфікують як порушення трудової дисципліни, за що статтею 147 КЗпП передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани або звільнення. Проте, не забувайте: звільнення прогульника — це право, а не обов’язок роботодавця. 

Проте оцінку «поважності» причини відсутності працівника на роботі в кожному конкретному випадку даватиме роботодавець, а при виникненні трудового спору — суд. Поважними причинами, зокрема, може бути визнано хворобу працівника, навіть якщо вона не підтверджена листком непрацездатності, аварії або затори на дорогах, якщо вони стали причиною запізнення працівника, тощо.

У тому разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними виправдними документами (довідками), виданими уповноваженими органами.

В даному випадку, причину відсутності на роботі не можна віднести до поважних, тож роботодавець має право звільнити працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Для цього роботодавцю необхідно:

1) встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому надалі в наказі про звільнення обов’язково слід зазначити день прогулу і його час;

2) документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці. Підтвердними документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб.

Визначаючи тривалість відсутності працівника, потрібно враховувати тільки його робочий час, до якого не включається перерва для відпочинку та харчування.

Факт відсутності працівника на робочому місці має бути відображений у табелі обліку робочого часу: ставиться літерний код «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифровий код «28».

3) затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки подібних пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт;

4) якщо працівник не з’являється на роботу протягом декількох днів і не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно надіслати за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагати надання пояснень у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складається відповідний акт;

5) додержати строки застосування звільнення за прогул.

6) не застосовувати інших заходів дисциплінарного стягнення до працівника за прогул;

7) отримати згоду профспілкового органу (за його наявності) на звільнення працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП;

8) видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, з яким ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється розписатися про своє ознайомлення з наказом, про це потрібно скласти відповідний акт. Наказ і пояснювальна записка працівника або відповідний акт про відмову давати пояснення поміщаються в особову справу працівника.

9) у день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП) і видати копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку (за умови зберігання її у роботодавця). Зверніть увагу: час прогулу не оплачується!

Лише за умови дотримання всіх кроків доведення наявності прогулу без поважних причин, роботодавець може звільнити такого працівника за власною ініціативою за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. У разі наявності спорів щодо звільнення така справа розглядається у судовому порядку.

На практиці трапляються випадки, коли працівник-прогульник взагалі не з'являється на роботі. У цьому випадку його зазвичай звільняють останнім днем фактичного виконання трудових обов’язків, видаючи наказ про звільнення більш пізньою датою. Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП в день видання наказу про звільнення надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення за домашньою адресою працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою (за умови зберігання її у роботодавця). Надсилати поштою трудову книжку без письмової згоди працівника не можна (п. 4.2 Інструкції №58).

Таким чином, при виникненні ситуації, коли працівник, який виїхав за кордон у відрядження, по приїзді відмовився працювати та перейшов на роботу до іншого роботодавця, потрібно спробувати вирішити її мирним шляхом. Зв’язатися з працівником та пояснити, що його буде звільнено за прогули (по статті), якщо не напише заяву на звільнення за власним бажанням. Далі по ситуації. Якщо за власним бажанням не звільняється, діяти треба так як зазначено вище. Якщо заяву працівник напише, то проводиться тільки остаточний розрахунок. 

Якщо був виданий аванс на відрядження, який не використаний за призначенням, аванс має бути повернутий роботодавцю на підставі складеного авансового звіту. Тому, при проведенні остаточного розрахунку не забутьте скоригувати його на суму виплаченого авансу, якщо його не буде повернуто добровільно. Також, працівник може добровільно повернути роботодавцю вартість квитків, в іншому випадку отримані працівником квитки будуть для нього додатковим благом. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»