Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП, строковий трудовий договір припиняється в останній день його дії і цього дня працівник підлягає звільненню.
Звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна навіть у період тимчасової непрацездатності, оскільки ч. 3 ст. 40 КЗпП встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у ст. 40, 41 КЗпП.
Тобто, звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору не є ініціативою роботодавця, а лише наслідком спливу строку дії строкового трудового договору.
Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.
Аналогічну думку зазначено у листі Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. №30/13/133-12.
Отже, перебування працівника на лікарняному у зв’язку з хворобою на момент закінчення строку дії строкового трудового договору не є підставою для продовження трудових відносин, а лише спричиняє зобов’язання роботодавця перед працівником щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності протягом перших п’яти днів хвороби та з шостого дня за рахунок ФСС, подавши заяву-розрахунок. Таке право працівнику (застрахованій особі) на допомогу по тимчасовій працездатності, якщо страховий випадок настав у період роботи, включаючи й день звільнення, гарантовано ч. 1 ст. 19 Закону №1105.
У день закінчення строку дії строкового трудового договору роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Крім того, необхідно внести відповідний запис до трудової книжки працівника та провести остаточний розрахунок.
Звертаємо увагу, якщо в останній день строку дії строкового трудового договору працівник не буде звільнений, трудові відносини вважатимуться продовженими на невизначений строк, якщо жодна із сторін не вимагає припинення трудових відносин (ст. 39-1 КЗпП).
Навіть, якщо працівник перебуваючи під час звільнення на лікарняному, надасть листок непрацездатності вже після звільнення, то він також підлягає оплаті. Тобто, у випадку, якщо працівнику продовжать лікарняний до 3 вересня, такий листок непрацездатності також підлягатиме оплаті за рахунок ФСС на підставі поданої заяви-розрахунку.
Таким чином, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, що надійде до роботодавця від ФСС вже після звільнення працівника підлягатиме виплаті працівнику через касу або перерахуванню на його картковий рахунок.
Крім того, при проведенні виплат колишнім працівникам, тобто працівникам, які на дату нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності вже не перебувають із роботодавцем у трудових відносинах, зазначимо, що на суму таких ввиплат ЄСВ не нараховується.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час. А згідно з п. 3.1 та п. 3.3 Інструкції №5 лікарняні не входять до фонду оплати праці.
Аналогічна думка зазначена у ІПК ДФС від 04.07.2017 р. №956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.
Сума тимчасової непрацездатності відноситься до інших доходів згідно з пп. 164.2.20 ПКУ, тому з такої суми доведеться утримати ПДФО та ВЗ та відобразити у формі №1ДФ за ознакою доходу "127".
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити