Чи вважається інтернатура основним місцем роботи

Працевлаштування інтерна

Відповідно до п. 31 Ліцензійних умов провадження госпдіяльності з медичної практики (постанова КМУ від 02.03.2016 р. №285), медичні та немедичні працівники повинні відповідати освітнім та кадровим вимогам, що затверджені МОЗ.

Інтернатура  є   обов'язковою  формою післядипломної підготовки випускників медичних  факультетів. Після її закінчення  випускникам  присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху. Такі вимоги закріплені у Положенні про інтернатуру, затвердженому наказом МОЗ від 19.09.1996 р. №291 (далі – Положення).

Під час навчання у інтернатурі особа паралельно проходить стажування. Місце стажування вказується у наказі про зарахування в інтернатуру. Випускники стоматологічних     факультетів    навчаються    в інтернатурі   1,5 роки. На інтернів під  час навчання  на  кафедрах  поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку  закладу  освіти,  під   час   стажування   -   правила внутрішнього  трудового  розпорядку,  встановлені  для працівників даного закладу (установи) охорони здоров'я (п. 4.3. Положення).

Відповідно до п. 5.7 Положення, по закінченні терміну підготовки  в  інтернатурі, інтерни підлягають атестації  для визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря (провізора) - спеціаліста з конкретної спеціальності.

Атестованій особі видається сертифікат встановленого зразка не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання державної атестаційної комісії (пп.  5.11.6 Положення). Термін дії сертифіката  лікаря-спеціаліста встановлюється на 5  років – до чергової атестації на кваліфікаційну категорію. При непідтвердженні звання лікаря-спеціаліста чи неатестації  на  кваліфікаційну категорію через 5 років після отримання сертифіката ця особа переводиться на посаду лікаря-стажиста.

Крім того, атестація з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст" певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медичної практики за певною спеціальністю (абз. 2 п. 1 р. ІІ наказу МОЗ від 19.12.1997 р. №359).

Також до  роботи  на  посадах лікарів та провізорів допускаються фахівці,  які отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної спеціальності  (для  лікарів),  провізора  загального профілю (для фармацевтів) (наказ МОЗ від 25.12.1992 р. №195).

Отже, інтернатура – обов’язкова форма підготовки лікарів-спеціалістів. Отже, до завершення інтернатури, проходження відповідної атестації та отримання сертифіката, особа не може працювати на посаді лікаря-спеціаліста.

При цьому, Положення допускає прийняття інтернів на  роботу  у  недержавні заклади  охорони здоров'я (недержавні фармацевтичні установи, підприємства), але не на посаду лікаря-спеціаліста (п. 7.10 Положення №291).

Оформлення трудової книжки

Відповідно до листа МОЗ від 23.06.2010 р. №08.01-35/1222, для випускників недержавних та державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів, що навчалися за кошти юридичних чи фізичних осіб або власні кошти, записи до трудових книжок про зарахування на навчання в інтернатурі та відрахування у зв'язку із закінченням вносяться навчальним закладом за умови, що випускники мають трудові книжки. 

Випускникам, які не мають трудових книжок, ці записи вносяться до трудових книжок уповноваженим органом за місцем майбутньої роботи при оформленні трудової книжки на підставі витягів із наказів навчального закладу про зарахування та відрахування з інтернатури.

Такі висновки МОЗ ґрунтуються на положенні п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (наказ від 29.07.1993 р. №58).

Отже, роботодавець має право вносити до трудової книжки свого працівника записи про його навчання в інтернатурі, якщо у працівника раніше трудова книжка була відсутня. Але робити такі записи можливо лише після закінчення особою навчання в інтернатурі.

Якщо особа навчається в інтернатурі на контрактній основі, не зарахована на посаду лікаря-інтерна та не отримує зарплату, тоді це рахується цивільно-правовими відносинами, а не трудовими. 

Такий висновок зроблений Територіальною державною інспекцією з питань праці у Київській області 09.02.2015 р.

У такому разі, особа не виконує трудові функції в місці стажування та навчання.

Таким чином, підстави для висновку про сумісництво відсутні. Робота за межами місця навчання/стажування буде основною роботою.

Отже, працювати на посаді лікаря-спеціаліста особа може лише після завершення інтернатури. Якщо особа навчається на контрактній основі в інтернатурі, це не вважається її основним місцем роботи.

А отже й виправлень робити не потрібно.