• Посилання скопійовано

Валютний нагляд за імпортом завершується після митного оформлення: ДПС

Банк завершує валютний нагляд після отримання з реєстру митних декларацій інформації про поставку та оформлення імпорту. За ввезення товару після 180 днів до резидента застосовується пеня за Законом №2473

ДПС у підкатегорії  112.03 ЗІР нагадує, що Закон №2473-VIII «Про валюту та валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Національний банк України, уповноважені банки та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

У ст. 12 Закону №2473 визначено заходи захисту, які НБУ має право запровадити за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави.

Одним із таких заходів захисту є встановлення НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, особливості яких визначені в частині першій ст. 13 Закону №2473.

Крім того, НБУ уповноважено встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону №2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків із дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя ст. 13 Закону №2473).

Відлік граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення резидентом оплати з поточного рахунку в банку коштів на користь нерезидента України.

На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені в п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» і становлять 180 календарних днів.

При цьому відповідно до п. 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14-2 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру здійсненої операції.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого НБУ згідно зі ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару за операціями з імпорту товарів в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару (частина п’ята ст. 13 Закону №2473).

Податкові органи уповноважені за результатами перевірки стягувати у встановленому в законі порядку з резидентів пеню, передбачену в частині п’ятій ст. 13 Закону №2473 (частина восьма ст. 13 Закону №2473).

Висновок

У разі здійснення резидентом попередньої оплати (авансового платежу) на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором і отримання від нерезидента товарів із подальшим ввезенням на митну територію України і оформленням в установленому порядку митної декларації типу ІМ-40 та випуску таких товарів у вільний обіг, але після закінчення 180 календарних днів із дня здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність, визначена у частині п’ятій ст. 13 Закону №2473.

Також, відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типів IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених операцій з імпорту товарів та сум заборгованості, на які нараховується пеня, можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Фінанси і банки/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Відсотки за короткостроковими депозитами: операційний чи фінансовий дохід? (аудіоверсія)
    Підприємство отримує відсотки двома способами: за короткостроковими депозитами (до 3 місяців) та на залишок коштів на поточному рахунку. Перші ми відносимо до фінансової діяльності, другі — до операційної. Чи відповідає такий підхід НП(С)БО? Є думка, що відсотки за депозитами також належать до операційної діяльності, оскільки вони не відповідають визначенню фінансової діяльності за НП(С)БО 1
    04.08.202662
  • Які дії ФОПа при фінмоніторингу через зняття готівки без документів?
    Фізособа-підприємець потрапила під фінансовий моніторинг банку через регулярне та повне зняття готівки з рахунку. За відсутності первинних документів (накладних) на рух товарів/послуг, які підтверджують походження коштів та їх використання, які конкретні дії має здійснити ФОП для обґрунтування операцій перед банком?
    06.11.2025401
  • Нецільове використання та повернення компенсації відсотків за кредитом 5-7-9
    Підприємство має кредит за програмою 5-7-9. На компенсовані державою кошти нараховує дохід за рахунком 718. При перевірці банком ці кошти частково були визнані як нецільові витрати (не відповідають умовам кредиту) та нараховано «Повернення надлишково сплаченої компенсації за Договором.». Також було нараховано штрафну санкцію. Як відобразити цю операцію в обліку, якщо фінансування отримано в 2023 р., а повернення коштів у 2024 р.?
    19.07.20241 165
  • Чи потрібно дисконтувати кредит під «пільгові» 0%?
    Підприємство отримало у банку кредит на 2 роки (на поповнення обігових коштів) з пільговою ставкою на час дії карантину – 0%. Після закінчення карантину ставка становитиме 3%. Умовами договору передбачено погашення частини суми через 12 місяців. Чи потрібно дисконтувати такий? За якою формулою?
    10.09.20211 805
  • Дисконтування кредиту отриманого за програмою «5-7-9»
    ТОВ отримало кредит від банку за програмою «5-7-9» строком на 5 років з щомісячним погашенням тіла кредиту. Згідно з умовами договору, ставка встановлена у розмірі 15% (середньоринкова), а частина відсотків погашається Фондом. Чи потрібно дисконтувати таку заборгованість? Чи враховується встановлена ставка при розрахунку теперішньої вартості?
    06.10.20202 260