До банку подано неправильні документи при купівлі валюти: які наслідки?

Порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначає  Положення №5. Відповідно до п. 7 та п. 8 Положення №5, клієнти-резиденти (юрособи та фізособи-підприємці) здійснюють:

• валютні операції з купівлі іноземної валюти, переказ іноземної валюти на підставі оригіналів документів (уключаючи електронні документі) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації;
• купівлю іноземної валюти через один банк для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором.

Клієнт подає заяву про купівлю іноземної валюти до банку, що його обслуговує. 

Порядок, умови, особливості проведення операцій з купівлі валютних цінностей, їх переказу та використання встановлено у розділі IV Положення №5. Згідно з п. 43 Положення №5 за загальним правилом банк зобов’язаний зараховувати куплену іноземну валюту на поточні рахунки клієнтів (за винятком купівлі іноземної валюти для виконання резидентом зобов’язань перед нерезидентом за ЗЕД-договором, якщо обмін іноземної валюти здійснено на міжнародному валютному ринку). Своєю чергою, клієнт-резидент згідно з п. 44 Положення №5 зобов’язаний використати іноземну валюту, куплену в установленому порядку через банк, не пізніше ніж за 10 робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

На практиці обслуговуючий банк для зручності та впевненості в коректності наданого пакету документів, що є підставою для здійснення операції купівлі іноземної валюти, пропонує послугу попередньої перевірки пакету документів - інформаційне повідомлення.

Таке інформаційне повідомлення дає можливість дізнатися про результат перевірки документів банком та планувати операційну діяльність та формувати зручний графік розрахунків з контрагентом, здійснюючи купівлю валюти за наданими документами одноразово загальною сумою або частинами.

Документи, які подаються обслуговуючому банку для здійснення операції купівлі іноземної валюти:

• ЗЕД-договір та додатки;
• інвойс, специфікації;
• митна декларація (акти наданих послуг);
• інші документи.

Положення №2 визначає порядок здійснення операцій із валютними цінностями. До поточних валютних операцій, зокрема, належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору). Заява для здійснення операції купівлі іноземної валюти подається в довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом. Банк у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом, визначає у т.ч. порядок, спосіб і форму подання заяв та інших документів а також порядок інформування клієнта про здійснені банком валютні операції (ураховуючи інформацію про курс купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, за яким була здійснена валютна операція). 

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Положення №2 банк після здійснення валютної операції з купівлі іноземної валюти на валютному ринку України зобов’язаний зберігати заяву та інші документи, які стали підставою для проведення такої операції. 

Згідно з п. 10 Положення №2, клієнт має право відкликати з банку, що його обслуговує, заяву до моменту її виконання банком у повній або частковій сумі шляхом подання листа про відкликання заяви, складеного в довільній формі та підписаного особою або її представником. До речі, умови відкликання заяви/доручення (ураховуючи строк, форму та спосіб подання листа про відкликання заяви) і відшкодування клієнтом пов’язаних із таким відкликанням витрат банку  зазначається також у договорі банківського рахунку між клієнтом та банком. 

Згідно із п. 33 розділу V Положення №2 клієнти банків для здійснення переказів в іноземній валюті подають платіжне доручення в іноземній валюті. 

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Граничні строки розрахунків не поширюються  на ЗЕД-контракти з незначною сумою, а саме - сума якого не перевищує 150000 грн (додатково див. пп. 7 п. 2 розділу І Положення №5) відповідно до п. 22 Положення №5. 

Отже, підприємству важливо задалегідь виправити таку ситуацію та подати відповідний пакет документів, зокрема, саме той ЗЕД-контракт, на підставі якого придбавалася валюта та здійснювалися розрахунки із нерезидентом та відповідно до якого операція буде знята з контролю. 

Банк відповідно до пп. 2 п. 7 розділу ІІ Положення №7 розпочинає відлік граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта) за операціями з імпорту товарів. І завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

• якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми;
• у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД або після пред’явлення резидентом документу (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції;
• у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред’явлення резидентом акту, рахунку (інвойсу) або іншого документу, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
• у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за ЗЕД - контрактом у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).