Почнемо з видачі авансу. Його необхідно видавати в валюті держави, до якої відряджають працівника, або у вільно конвертованій. Проте ці вимоги містить Інструкція №59, яка має рекомендаційний характер для небюджетних підприємств, а ст. 121 КЗпП такої вимоги не містить, головне – видати аванс. Не заборонено перераховувати аванс на приватну картку працівника.
Відповідно до п. 6 П(С)БО 21 сума валюти, виданої на добові витрати, у бухобліку відображається у гривнях за курсом НБУ на початок дня видачі авансу. Водночас, оскільки заборгованість, яка виникла, є немонетарною статтею балансу, то на дату балансу вона не підлягає перерахунку. Тобто курсові різниці в даному випадку не виникають (п. 7— 8 П(С)БО 21). Витрати на відрядження згідно із затвердженим Звітом у межах виданого авансу відображають за курсом НБУ, що діяв на дату видачі авансу (п. 6 П(С)БО 21).
Якщо працівник не повністю використав виданий йому аванс, його заборгованість перед підприємством (у розмірі невитраченої суми) є монетарною статтею балансу, бо залишок невикористаного інвалютного авансу необхідно повернути підприємству. Відповідно за такою дебіторською заборгованістю необхідно рахувати курсові різниці. Останні потрібно визначати на дату балансу та на дату погашення працівником заборгованості.
Проте ці норми працюють у випадку, коли має місце аванс в валюті. За умовами запитання аванс було видано у гривнях. Тому рух коштів буде в гривнях, а валютна складова - відсутня.
Отже, суму витрат на проживання визначають за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту за документами, які надав працівник (у даному випадку - це готельний рахунок, який складено в валюті). Зауважимо, що при цьому може виникати різниця. Фактично це є конвертаційними, тобто банківськими витратами самого працівника.
При цьому, в ситуації, якщо працівник витратив в гривні більше, ніж облікувалося відрядження за рахунком курсу НБУ на дату затвердження звіту, підприємство може компенсувати йому цю різницю. Проте у цьому випадку формується оподатковуваний дохід фізособи з відповідним нарахуванням ПДФО та ВЗ. Адже має місце компенсація витрат за особистою карткою працівника. Тому бажано використовувати для розрахунків корпоративні платіжні картки.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись