• Посилання скопійовано

Обов’язковий продаж добровільних пожертвувань релігійній організації, які надходять у валюті

Чи підлягають добровільні пожертвування релігійній організації Помісній церкві від нерезидентів України у вигляді безготівкової валюти обов’язковому продажу у розмірі 50%?

14 червня 2018 р. набрала чинності Постанова НБУ від 12.06.2018 р. №65.

Нацбанк Постановою №65 встановив вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті іза кордону на користь юросіб, які не є уповноваженими банками, фізосіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юрособи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Вищезазначені надходження в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або НБУ у розмірі 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постанова №65 діє до 13 грудня 2018 року (включно).

У п. 2 Постанови №65 визначено, які надходження не підлягають продажу.  Перераховано 18 видів валютних надходжень, зокрема, у пп. 14 зазначено валютні кошти,  що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів.

Закон про благодійну діяльність не визначає саме це поняття «благодійна допомога», проте він оперує поняттям «благодійна діяльність»: це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар – це набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом про благодійну діяльність. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юрособи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом про благодійну діяльність.

Таким чином, на нашу думку, якщо ці добровільні пожертвування відповідають вимогам Закону про благодійну діяльність та є благодійною допомогою, причому набувачем такої допомоги повинна бути саме релігійна організація, то лише в такому випадку валютні надходження не будуть обов’язково продаватись в розмірі 50%.

Крім цього, про такий особливий статус надходжень повинен знати уповноважений банк, тому що відповідно до п. 4 та п. 5 Постанови №65 такий  банк  зобов’язаний  попередньо  зараховувати надходження    в  іноземній    валюті,  на  які,  згідно  з  п.  1 Постанови №65, поширюється  вимога  щодо  обов’язкового  продажу,  на  окремий  аналітичний рахунок  балансового  рахунку  2603  «Розподільчі  рахунки  суб’єктів господарювання», а потім  здійснити  обов’язковий  продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови №65 без доручення клієнта та виключно  наступного  робочого  дня  після  дня  зарахування  таких надходжень на розподільчий рахунок.

Для з’ясування питання, яким чином слід поінформувати банк про те, що валютні надходження відповідають вимогам пп. 14 п. 2 Постанови №65, слід звернутися до цього банку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Фінанси і банки/Валюта і цінні папери

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Валюта і цінні папери»

  • Чи закриваються валютні розрахунки на дату повернення авансу на розподільчий рахунок?
    09.01.2024 р. ТОВ зробило100% передплату нерезиденту за імпортним контрактом в євро. Контракт не виконано і нерезидент повернув аванс 05.07.2024 р. (179-й день). Валюту зараховано на розподільчий рахунок ТОВ в євро. 08.07.2024 р. валюту з розподільчого рахунку продано та зараховано гривні на поточний рахунок теж 08.07.2024 р. Чи є зарахування поверненого авансу на розподільчий рахунок у валюті 05.07.2024 р. моментом закриття розрахунків з нерезидентом? Чи є порушення строку валютних розрахунків - 180 днів?
    18.10.2024941
  • Чи можливо повернути нерезиденту позику в гривні?
    ТОВ отримало позику від нерезидента у доларах. Чи можна змінити валюту позики на гривню? На яку дату буде фіксуватися курс? Як врахувати курсові різниці? Чи можна буде в подальшому знову змінити валюту, яка сума буде до повернення? Чи є якісь податкові ризики для ТОВ?
    10.07.202432
  • Як рахувати валютний курс при видачі авансу на закордонне відрядження у гривнях?
    Комунальне підприємство, яке керується Інструкцією №59, відправило працівника в закордонне відрядження до Німеччини. Аванс видано в гривнях. Працівник доїхав до Польщі, а там сів на потяг до Німеччини. Під час відрядження були витрати в євро з власної гривневої картки, є виписка банку і квитанція про сплату. На яку дату розраховувати валютний курс?
    21.05.20241 0012
  • На яку дату починати дисконтувати довгострокову позику?
    Юрособа має заборгованість за позикою від нерезидента, строк якої закінчився 31.12.2022 р. Укладена 31.12.2022 р. додаткова угода на продовження строку на 5 років, з погашенням платежів рівними частинами та відсотків поквартально, яка зареєтрована в НБУ 25.08.2023 р. На яку дату визнавати заборгованість довгостроковою та брати ставку для дисконтування — на 01.01.2023 р. чи на 25.08.2023 р.?
    06.12.2023290
  • Переведення боргу за валютним кредитом
    Підприємство "А" за кредитним договором з банком отримало кредит в іноземній валюті. Зараз укладається тристоронній договір про переведення боргу на підприємство "Б". Чи будуть фінвитрати та курсові різниці, що виникатимуть у "В", його витратами? Чи необхідно "А" та "Б" доводити ділову мету укладення договору переведення боргу?
    28.11.2023152