Нарахування курсових різниць на суму валюти, отриману як внесок до статутного капіталу

Відповідно до ст. 5 Закону «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. №93/96-ВР іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ.

Методологічні засади формування в бухобліку інформації про операції в іноземних валютах в грошовій одиниці України визначає П(С)БО 21.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (п. 5 П(С)БО 21).

Щодо відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць Мінфін у листі від 20.08.2012 р. №31-08410-07-25/20605 повідомляє, що внесок нерезидента до статутного капіталу підприємства – резидента оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом НБУ і не підлягає переоцінці в подальшому у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют. Аналогічне роз’яснення наводилося і у листі Мінфіну від 05.12.2013 р. №31-08310-06-10/29025.

Таким чином, у бухобліку на дату підписання установчих документів треба відобразити формування статутного капіталу (кредит рахунка 401 «Статутний капітал»), тобто загальну вартість іноземної валюти, у сумі, зафіксованій в установчих документах. Відповідно, зобов’язання нерезидента щодо внеску в інвалюті буде відображено у бухобліку записом за дебетом субрахунка 46 «Неоплачений капітал» і кредитом рахунка 401 на всю суму його внеску, вираженого у гривнях.

Надалі погашення зобов’язання нерезидента щодо внеску до статутного капіталу буде відображатися у бухобліку за дебетом субрахунка 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті» і кредитом субрахунка 462.

При цьому сума заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу, яка має погашатися іноземною валютою є монетарною статтею балансу, якщо вона буде погашена у фіксованій сумі іноземної валюти згідно із засновницькими документами.

Оскільки в статуті прописано, що засновник має сплатити саме 1000$, що на момент складання статуту становило певну суму в грн, то такий засновник має сплатити саме 1000$. Якщо курс валюти на момент сплати внеску буде іншим, ніж він був на дату складання статуту, розмір статутного капіталу не зміниться, а ось гривневий еквівалент зробленого нерезидентом внеску зміниться і виникне курсова різниця. Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу (абз. 4 п. 8 П(С)БО 21).

У п. 8 П(С)БО 21 передбачено визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті:

• на дату балансу;
• на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Нагадаємо, що монетарні статті в п. 4 П(С)БО 21 визначено як статті балансу про грошові кошти, а також активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу. Наприклад, якщо курс валюти зріс, то робиться проведення Дт 46 Кт 423.

У аналогічному порядку перераховують заборгованість за внесками до СФ й на дату зарахування іноземної валюти, як внеску іноземного інвестора, на баланс підприємства. Курсові різниці, що виникли внаслідок цього перерахунку, відображають у складі інших доходів або інших витрат відповідно. Приклад такого обліку ми наводили тут>>