Головна Усі консультації Фінанси і банки Банки

Банк анулював борг фізособи: яка сума є його оподатковуваним доходом?

Працівнику списали кредит в інвалюті. На дату списання прощений борг – 240 339,47 грн (це основний борг, сума процентів погашена, штрафних санкцій і пені немає). Банк повідомив про необхідність включити цю суму у річний дохід і сплати ПДФО та військовий збір. Чи правомірно діє банк?

ЗапитанняПрацівнику списали кредит в інвалюті. У гривнях за курсом на дату списання прощений борг – 240 339,47 грн (це основний борг, сума процентів погашена, штрафних санкцій і пені немає). Посилаючись на пп. 164.2.17 ПКУ банк повідомив про необхідність включити цю суму у річний дохід та сплати ПДФО та військовий збір. Чи правомірно діє банк посилаючись на пп. 164.2.17 ПКУ, а не п. 8 підр. 1 р. 20 «Перехідні положення» ПКУ та повідомляючи працівника про необхідність включення більшої суми до річного доходу, а не різниці? Адже кредит не був погашений до 1 січня 2014 р. та був прощений кредитором у серпні 2016 р.

Відповідь:

Якщо за рішенням банку щодо анулювання боргу (кредиту), анульовано саме основну суму боргу, а не суму у розмірі різниці, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.

Якщо ж за рішенням банку за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності прощено (анульовано) суму у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, тобто різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 р., тоді така суму НЕ вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного доходу.

Тож, з метою оподаткування ПДФО, основну суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та прощеної (анульованої) суми у розмірі різниці слід розглядати окремо, адже першу ситуацію регулює пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, а другу - п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Про це податківці говорили, зокрема, у листі від 01.04.2016 р. №3323/Г/99-99-17-02-03-14, від 07.09.2015 р. №8481/Б/99-99-17-03-03-14, від 01.08.2016 р. №8077/Л/99-99-13-02-03-14, від 29.07.2016 р. №7983/Б/99-99-13-02-03-14. Про це ми також зауважували тут й тут.

Отже, залежно від того, що саме банк прощає фізособі: всю суму кредиту, чи лише різницю, розраховану у п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, залежатиме й оподаткування.

При цьому самі фахівці ДФС у своєму листі від 20.07.2016 р. №7631/Б/99-99-13-02-03-14 зауважують, що питання правильності проведення банківських операцій у частині анулювання (прощення) кредитором основної суми боргу (процентів) та складання відповідних документів належить до компетенції НБУ.

Інформація про прощений борг має бути відображена у декларації про майновий стан. Детальніше про особливості декларування дивіться у новині від ДФС>>

Автор:
Калашян Катерина
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Фінанси і банки / Банки
Теги:
Валюта , Заборгованість , Кредити

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі