Придбання системи забору води: як відобразити на балансі та нарахувати амортизацію?

Відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з Інструкцією №291 придбання основних засобів відображають за дебетом рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". Коли такий основний засіб починає використовуватись, підприємство складає акт введення в експлуатацію основних засобів (наприклад, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. №818). На підставі цього акту бухгалтер робить бухгалтерське проведення Дт 104 Кт 152.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю – п. 7 П(С)БО 7. При цьому така вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат (п. 8 П(С)БО 7):

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Методи нарахування амортизації перелічені у п. 26 П(С)БО 7:

• прямолінійний;
• зменшення залишкової вартості;
• прискореного зменшення залишкової вартості;
• кумулятивний;
• виробничий.

Строк корисного використання встановлюється підприємством самостійно виходячи з очікуваного періоду часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись. Але варто зважати на мінімально допустимі строки корисного використання, що наведені у пп. 138.3.3 ПКУ.

Нарахування амортизації такого ОЗ, як система забору води, відображається записом Дт 23 або 91 (рахунки витрат) та Кт 131.

ПДВ

Згідно з п. 198.1 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, що сплачені у разі придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів. Підставою для такого податкового кредиту є правильно складена та зареєстрована постачальником в ЄРПН податкова накладна. Відповідно, якщо підприємство придбаває основний засіб у платника ПДВ, і в разі дотримання ним вимоги щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то відповідно таке підприємство відносить суму ПДВ до свого податкового кредиту. 

Однак, зверніть увагу, що відповідно до п. 198.5 ПКУ якщо придбані основні засоби починаюсь використовуватись не у господарській діяльності, то платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання на балансову вартість таких ОЗ та скласти і зареєструвати податкову накладну.

Рентна плата

Відповідно до п. 251.1 ПКУ рентна плата в даному випадку складається з:

• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (води) – пп. 251.1.1 ПКУ;
• рентної плати за спеціальне використання води – пп. 251.1.4 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки. Таким чином, видобування води для потреб ЖКХ спричиняє необхідність сплати рентної плати двох видів, що і наведені вище.

Згідно з п. 257.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період для рентної плати в даному випадку дорівнює календарному кварталу. Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати є:

• за 3-й квартал 2017 року - 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
• за 4-й квартал 2017 року - 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Як зазначають податівці у підкатегорії "ЗІР" 130.01, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди (відповідь на питання "Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин СГ, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?").

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин. Згідно з пп. 252.1.1 ПКУ та пп. 252.1.4 ПКУ керуюча компанія ЖКХ є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до пп. 257.3.1 ПКУ декларація з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

У разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати (п. 257.6 ПКУ).

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюється у додатку 1 до декларації з рентної плати.

Рентна плата за спеціальне використання води справляється відповідно до ст. 255 ПКУ. Відповідно до п. 255.3 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. 

Слід мати на увазі, що відповідно до пп. 255.4.1 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юросіб, фізосіб - підприємців та платників єдиного податку. 

Для цілей cт. 255 ПКУ під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 255.2 ПКУ). З цього приводу також див. консультації податківців тут і тут>>>

Ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод наведені у пп. 255.5.2 ПКУ, та залежать від регіону України.

Відповідно до п. 255.7 ПКУ житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Порядок нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води прописаний у п. 255.11 ПКУ.

Зокрема, згідно з пп. 255.11.2 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Відповідно до пп. 255.11.10 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Згідно з пп. 255.11.12 ПКУ, якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. 

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами. За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (пп. 255.11.13 – 255.11.15 ПКУ).

Розрахунок рентної плати за спеціальне використання води передбачено у додатку 5 до декларації з рентної плати.

Також щодо справляння рентної плати див. лист ДФСУ від 30.01.2017 р. №2069/7/99-99-12-03-04-17.