• Посилання скопійовано

Помилкове подання звітності з податку на землю виправляється уточнюючим розрахунком

Декларація з земельного податку на 2016 р. (річна) була подана в обласну ДПІ замість районної, а оплата здійснювалась в районну. На початку 2017 р. подано уточнюючий розрахунок до декларації з нулями в обласну ДПІ. В обласній ДПІ вимагають сплатити штраф і пеню за 2016 р. за несплату податку. Як діяти?

Відповідно до п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за затвердженою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Також платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ).

В будь-якому випадку податкову декларацію слід подавати до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки. 

Нагадаємо, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560.

За змістом податкової декларації в ній вказують відомості про платника податку, який подає таку декларацію, назву контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, до якого подається декларація, розмір земельної ділянки, її нормативно-грошова оцінка, проте не вказують місцезнаходження (адресу) земельної ділянки, щодо якої звітуються.

Виправляти таку ситуацію слід у порядку, встановленому ПКУ внесення змін до податкової звітності, поданої з помилками.

Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час його подання.

Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, віднесено до одного з обов'язкових реквізитів, які повинні вказуватись у податковій декларації (п. 48.3 ПКУ).

Тому, на нашу думку, виправити помилку щодо зазначення контролюючого органу в податковій декларації з плати за землю слід поданням уточнюючого розрахунку, про що зазначено у ч. 3 п. 50.1 ПКУ. 

Тож, з однієї сторони, податковий орган цілком правомірно може застосувати штрафні санкції за несплату узгодженого податкового зобов’язання (яке платник земельного податку самостійно узгодив шляхом подання податкової декларації – п. 54.1 ПКУ), а з іншої — податкова декларація з податку на землю взагалі не мала подаватись до контролюючого органі обласного рівня.

А оскільки виявити таку помилку податковий орган обласного рівня не може, а правильний розрахунок поданий вже після спливу строків сплати узгоджених ПЗ з податку на землю, то нарахування штрафу не уникнути.

В таких випадках податкові органи часто посилаються на інформаційні бази даних, в яких вони обліковують подану податкову звітність та належну та своєчасну сплату таких сум, які відображаються в інтегрованій картці платника (далі — ІКП).

І скасувати нараховані штрафні санкції за такою помилково поданою звітністю можна лише оскарженням податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій в порядку адміністративного оскарження шляхом подання скарг до "вищого" податкового органу (п. 56.3 ПКУ). Адже право скасувати нараховані санкції належить саме керівнику податкового органу, який виніс таке рішення. При цьому, у самій скарзі потрібно описати всі обставини помилкового подання звітності та причини несплати визначених нею ПЗ з плати за землю.

При цьому при самостійному виявленні платником такої помилки потрібно діяти за порадою податківців, наведеному у роз’ясненні щодо виправлення КОАТУУ. А саме:

- за податковим органом обласного рівня - уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання по платі за землю без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;

- за місцезнаходженням землі (районну ДПІ) – річну податкову декларацію або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом «Звітна». Тут сплати штрафу за неподання звітності не уникнути (п. 120.1 ПКУ).

Водночас нагадаємо, що у підкатегорії 135.02 ресурсу "ЗІР" податківці*  зазначили, що Податковим кодексом не передбачені дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу).

Однак, платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнавати цю звітність як податкову.

* Див.: Помилково подали звітність не в ту податкову: як бути? 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»