Дійсно, згідно з Методрекомедаціями №433 у рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем, якщо така інформація наводиться в окремій статті), скоригована на резерв сумнівних боргів (нетто), тобто сальдо Дт 36 мінус сальдо Кт 38. А у рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» відображається заборгованість дебіторів, яка не відображена в окремих статтях щодо розкриття інформації про дебіторську заборгованість або яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів (Сальдо Дт 372, 374, 375, 376, 377, 378). Тобто тут нічого не сказано про коригування дебіторської заборгованості на резерв.
Втім, ведення бухобліку, а отже й складання фінзвітності, регулюють не Методрекомендації з заповнення фінзвітності, які зазвичай описують «стандартний варіант», а П(С)БО.
Згідно з п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» резерв розраховують для поточної дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості й заборгованості, призначеної для продажу).
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу (п. 4 П(С)БО 10).
Тож, резерв сумнівних боргів створюється виключно для грошової поточної заборгованості. Для товарної поточної заборгованості П(С)БО 10 не передбачає створення резерву.
Як бачимо, П(С)БО 10 не виокремлює якусь певну заборгованість під яку складається резерв сумнівних боргів. Тому що це може бути як і поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (рахунок 36), так і інша дебіторська заборгованість з різними дебіторами (рахунок 37), звичайно ж, окрім заборгованості за виданими авансами (субрахунок 371), адже це товарна заборгованість.
Таким чином, вважаємо, що резерв сумнівних боргів створюється підприємством не лише щодо заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги), але й щодо іншої дебіторської заборгованості (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу).
Погоджуються із цим й фахівці Мінфіну. Так, вони у листі від 23.11.2003 р. №31-04200-3-10/7944 зауважили, що якщо відповідач не відшкодовує задоволеного судом позову, то позивач зазначену дебіторську заборгованість (а вона має обліковуватися на субрахунку 374) відображає у порядку, передбаченому пунктами 7 - 11 П(С)БО 10 (а тут якраз і говориться про створення та використання резерву сумнівних боргів).
В іншому листі від 17.03.2010 р. №31-34000-10-27/5857 Мінфін зауважує, що з дати, на яку заборгованість банку за грошовими коштами відповідає визначенню сумнівної дебіторської заборгованості, вона має відображатися підприємством відповідно до п. 7 П(С)БО 10, тобто відображатися за чистою реалізаційною вартістю. Тоді як для її визначення на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Ще в іншому листі від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202 Мінфін також роз’яснює, що така заборгованість банків відображається на рахунку 37 (слід зробити проведення Дт 37 Кт 31 при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною) відповідно до п. 7 П(С)БО 10 (тобто із застосуванням резерву).
Непорозуміння у дану ситуацію може внести також Інструкція №291, згідно з якою рахунок 38 кредитує з рахунком 36. Про рахунок 37 знову ані слова.
Однак, згідно з абз. 5 р. І Інструкції №291 у Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, ТИПОВА схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).
Тому те, що в Інструкції №291 немає проводки Дт 38 Кт 37 нічого не означає, просто дійсно в основному на практиці резерв створюється саме під дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, яка завжди є грошовою. На дебеті рахунку 37 може виникнути як грошова, так і не грошова заборгованість. На нашу думку, проведення Дт 38 Кт 36 можна використовувати, оскільки вона не суперечить правилам П(С)БО.
Зауважимо, що створювати резерв сумнівних боргів необхідно для уточнення оцінки дебіторської заборгованості та реальної величини своїх активів. Адже, як ми пам’ятаємо, метою ведення бухобліку і складання фінзвітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ч. 1 ст. 3 Закону №996).
Тому вважаємо, що якщо на субрахунку 377 у підприємства обліковується грошова поточна дебіторська заборгованість, то підприємство правомірно створило резерв сумнівних боргів при визнанні її сумнівною та відповідно відображало таке заборгованість згідно з п. 7 П(С)БО 10, тобто за чистою реалізаційною вартістю.
При заповненні форми 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) вважаємо, що саме у рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» слід відобразити поточну заборгованість з іншими дебіторами, скориговану на резерв сумнівних боргів (нетто), тобто сальдо Дт 377 мінус сальдо Кт 38.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити