• Посилання скопійовано

У ПКУ немає заборони щодо виписування накладної однією особою, а реєстрації іншою

Електронний цифровий підпис та підпис, що скріплює податкову накладну при її видачі покупцю, належать різним особам. Як виправити помилку?

Так, дійсно органи ДФСУ вимагають, щоб ЕЦП, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, належали одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Проте, у п. 201.10 ПКУ сказано, що не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної. Порядок заповнення податкової накладної встановлено наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957. Відповідно до п. 19 зазначеного порядку встановлено вимогу, щодо підписання документа електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника. Вимоги, що ці підписи повинні належати одній особі не має.


З іншої сторони п. 2 Порядку №957 визначає, що податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. У покупця — платника ПДВ є можливість отримати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної, зокрема дані щодо особи, яка виписала податкову накладну.

До речі, в Ухвалі Вінницького апеляційного суду від 24.12.2014 р. сказано: “невідповідність електронного цифрового підпису у податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, підпису особи, яка склала податкові накладні у паперовому вигляді, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на включення до податкового кредиту вказаної в них суми ПДВ”. Ясна річ, ми рекомендуємо уникати зазначеної у запитанні ситуації, але прямої норми ПКУ, щодо заборони виписати ПН однією особою, а зареєструвати в ЄРПН іншою немає.

Якщо ж платниками ПДВ прийнято рішення виправити так звану помилку, тоді слід врахувати норми п. 21 Порядку №957. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Це означає, що постачальник виписує розрахунок коригування, в якому не зазначаються вартісні показники, проте слід приділити увагу ініціалам та прізвищю особи, яка складає розрахунок коригування та електронному підпису уповноваженої платником особи.

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Водоп`янова Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202632
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202628
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202642
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202653
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202648