• Посилання скопійовано

Працівник повертає залишок коштів на відрядження у строки, встановлені для звітування

Працівник повернувся із закордонного відрядження до Великобританії, куди їздив з гривневою корпоративною карткою. Як скласти звіт працівнику (у якій валюті та за яким курсом) та як повернути залишок?

Запитання: Працівник повернувся із закордонного відрядження до Великобританії, куди їздив з гривневою корпоративною карткою. Працівник повинен терміново (законодавчі 3 дні) подати до бухгалтерії звіт про здійснені у відрядженні витрати, до якого додати розрахункові документи, що підтверджують ці витрати. Однак, отримавши такий звіт від підзвітної особи, бухгалтер не зможе на дату його подання порахувати загальну суму фактичних витрат у гривнях, понесених підприємством у зв'язку з відрядженням працівника. Адже валюта розрахунків за операціями, здійснюваними за кордоном, відрізняється від валюти картрахунка. А перерахунок суми за операціями в інвалюті у валюту картрахунка (гривні) здійснює банк за курсом, визначеним договором між клієнтом та уповноваженим банком емітентом (курс платіжної системи), а не за курсом. Саме ця гривнева сума і списується з картрахунка. Дані про здійснені операції із застосуванням КПК у валюті розрахунку (доларах США, євро тощо) і продубльовані в гривнях, містяться у виписці банку про рух коштів за конкретною КПК. Але не так-то просто бухгалтеру отримати таку виписку в банку настільки швидко, щоб можна було іще і встигнути здійснити розрахунки з підзвітною особою в 3-денний термін, установлений для подання працівником звіту (така виписка приходить з великим запізненням). Так як же все-таки чинити, щоб не порушувати термінів, установлених для подання звітності про видані (отримані) під звіт з використанням КПК і витрачені грошові кошти? Тобто, як скласти звіт працівнику (у якій валюті та за яким курсом) та як повернути залишок (у якій валюті) та як потім відобразити бухгалтеру у обліку ту різницю, яка буде відомою при більш пізньому отриманні виписки?

Відповідь: По-перше, якщо витрати, пов'язані з відрядженням, були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, пп. 170.9.3 ПКУ встановлені спеціальні строки подання авансового звіту працівником після повернення із відрядження: 

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням корпоративної платіжної картки (тобто, готівкою через банкомат), він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Зверніть увагу, що в такому разі до авансового звіту працівник обов’язково має додати квитанцію із такого банкомату про отримання коштів; 

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував корпоративну платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів А за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

По-друге, ПКУ не встановлено спеціальних правил, за яким курсом визначаються податкові витрати, пов’язані із проведенням закордонного відрядження (див. пп. 140.1.7 ПКУ). Власне, як і немає спеціальних норм і в ПСБО з цього приводу. Тому доводиться користуватися роз’ясненнями контролюючих органів. Так, у листі від 30.09.2013 р. №12251/6/99-99-22-02-04-18 Міндоходів посилається у якості нормативного документу, за яким має визначатися сума витрат на відрядження, на Інструкцію про службові відрядження. Зазначимо, що ця Інструкція є обов’язковою для виконання лише для бюджетних юр осіб, а інші можуть використовувати її лише за бажанням (як рекомендації). В цьому ж листі зазначено таку норму Інструкції:  у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти, в якій видано аванс, на національну валюту держави відрядження перерахунок витрат, здійснених у відрядженні, що підтверджені документально, здійснюється виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Нацбанком України на день затвердження звіту про використання коштів, наданих на відрядження. Але у підприємства будуть такі документи – адже обмін здійснював уповноважений банк, і він надасть виписку із зазначенням вартості у гривнях придбаної таким чином підприємством валюти.  Водночас, якщо працівник витратив не усі отримані з корпоративної картки кошти, він має їх повернути у строки, встановлені для звітування, при цьому у тій валюті, в якій він їх із банкомату отримав. І якщо це буде іноземна валюта, то підприємство оприбутковує її вже за курсом НБУ на дату повернення працівником, і визначає курсові різниці. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202632
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202628
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202642
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202653
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202648