• Посилання скопійовано

Відомості про військовозобов'язаних слід зазначати у звіті „Про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов'язаних”

Згідно останніх змін до Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" збільшено граничний вік для військовозобов'язаних. На підприємстві працюють чоловіки, для яких, згідно старого Закону, граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі вже минув до набрання чинності зазначених змін. Чи впливають дані зміни на цих людей?

Запитання: Згідно останніх змін до ст. 28 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" збільшено граничний вік для військовозобов'язаних. На нашому підприємстві працюють чоловіки, для яких згідно старого Закону граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі вже минув до набрання чинності зазначених змін (більше 50 років, або інші пільги). Чи впливають дані зміни на цих людей, та чи необхідно подавати звіт про таких "вибувших військовозобов'язаних" до військкомісаріатів?

Відповідь: Дійсно, ч. 4 ст. 34 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” сказано, що  персональний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування і форм власності.

Облік таких відомостей ведеться щодо тих категорій працівників, які перелічені в ч. 1 та 2 ст. 37 цього Закону – тобто, певні призовники та військовозобов’язані. Саме щодо них у особовій картці працівника зазначаються відомості про військовий облік (згідно із даними військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці), які періодично звіряються із даними військкоматів.


 

Це здійснюється для того, щоб під час проведення мобілізації та оголошення військового стану, військкомати швидко могли виконати своє завдання щодо призову військовозобов’язаних до лав ЗСУ.

Але навіть протягом проведення в країні мобілізації та оголошення воєнного часу деякі підприємства повинні продовжувати працювати. Для забезпечення їх безперебійної роботи вони проводять бронювання військовозобов'язаних. Бронювання передбачає відстрочку від призову військовозобов'язаного на основі переліків посад та професій, за якими бронюються військовозобов'язані. Такі особи не призиваються навіть у воєнний час, а продовжують працювати на своїх посадах.

Зверніть увагу: згідно із ст. 25 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Порядок бронювання здійснюється відповідно до постанови Міжвідомчої комісії з питань бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу від 22.05.96 р. №1 (для службового користування) та відомчих Переліків посад та професій, за якими бронюються військовозобов'язані. Ці документи доводять до відома роботодавців організаціями вищого рівня, яким вони підпорядковані. Саме такою постановою затверджено форму звіту „Про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов'язаних” (форма 6-Б). В цьому звіті, як видно з його назви, зазначається кількість працюючих військовозобов’язаних, а також кількість заброньованих з них (в розрізі категорій, посад працівників).

Зняття з обліку військовозобов’язаних роботодавцями відбувається після досягнення працівниками граничного віку перебування військовозобов'язаних в запасі. Цей показник для кожного військового складу (рядовий, сержантський, старшинський, офіцерський) визначений ст. 28 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”. Наразі для жінок граничний строк перебування в запасі складає 50 років, а ось для чоловіків, в залежності від розряду і військового звання, граничний строк перебування в запасі складає від  35 до 65 років. На нашу думку, ті працівники, які за попередньою редакцією цього Закону вже були зняті з обліку, повинні бути відновлені за таким обліком у разі, якщо вони не досягли віку, який за новою редакцією Закону є для них граничним. Отже, відомості про таких працівників слід зазначати у звіті  „Про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов'язаних” (форма 6-Б), якщо підприємство його подає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202631
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202628
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202642
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202653
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202648