Як правильно оприлюднити фінзвітність на сайті та уникнути штрафів ОСНАД? (аудіоверсія)

Процедура розкриття фінансової інформації вимагає від бізнесу не лише формального завантаження документів у мережу, а й суворого дотримання низки технічних та юридичних нюансів.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, звітність має розміщуватися виключно на офіційній вебсторінці або власному сайті вашої компанії. 

Зверніть особливу увагу: публікація документів на корпоративних сторінках у соціальних мережах (наприклад, Facebook чи Instagram) або розсилка через месенджери не має жодної юридичної сили і прирівнюється контролерами до неоприлюднення.

Доступ до фінансової інформації повинен бути абсолютно відкритим для будь-якого користувача. Це означає цілодобову доступність, відсутність плати за перегляд та жодних вимог щодо попередньої реєстрації чи введення паролів. Крім того, ч. 7 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язує зберігати ці дані у відкритому доступі на сайті не менше ніж шість років.

Щодо формату файлів, то для підприємств, які застосовують національні стандарти (НП(С)БО), оптимальним є використання PDF-формату. Рекомендується завантажувати файли з розпізнаним текстом (щоб працював пошук), а також чітко видимими підписами та печатками. Якщо ж компанія зобов'язана звітувати за міжнародними стандартами (МСФЗ), ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік вимагає використання єдиного електронного формату iXBRL на базі відповідної таксономії.

Недотримання цих правил (наприклад, публікація неповного пакета, відсутність звіту незалежного аудитора, передчасне видалення файлів або розміщення на неналежному ресурсі) розцінюється Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) як пряме порушення закону. За це ст. 163-16 КУпАП передбачає серйозні адміністративні санкції для посадових осіб (керівника або головного бухгалтера) — від 17 000 до 34 000 грн за перше порушення.

Щоб убезпечити посадових осіб від штрафів у разі падіння сервера, хакерської атаки чи зміни хостинг-провайдера (коли дата завантаження файлів в адмін-панелі сайту може автоматично оновитися на пізнішу), необхідно створити доказову базу одразу в день публікації. Для цього дійте за таким алгоритмом:

• Зробіть знімки екрана (скриншоти) сторінки сайту, де розміщено звітність. На зображенні обов'язково має бути чітко видно повну URL-адресу в адресному рядку браузера, системну дату та час вашого комп'ютера, а також самі посилання на завантаження файлів;
• Перевірте коректність відкриття файлів через режим «Інкогніто» у браузері, щоб переконатися у відсутності прихованих обмежень доступу для сторонніх користувачів;
• Складіть внутрішній первинний документ — Акт про оприлюднення фінансової інформації (або видайте відповідний наказ керівника). У ньому зафіксуйте дату публікації, точне посилання на вебсторінку та вичерпний перелік розміщених документів. Додайте роздруковані скриншоти до цього акта.

Такий превентивний підхід гарантовано захистить ваше підприємство під час можливих перевірок ОСНАД, оскільки ви матимете беззаперечні документальні докази вчасного та повного виконання вимог законодавства.

Висновки

• Фінансова звітність разом з аудиторським висновком повинна розміщуватися виключно на офіційному домені підприємства (соціальні мережі не є належним місцем) та залишатися там у вільному доступі щонайменше шість років;
• Документи мають бути доступними цілодобово, без реєстрації та паролів, у форматі PDF (бажано з можливістю пошуку тексту) або iXBRL (для суб'єктів, що звітують за міжнародними стандартами);
• Для захисту посадових осіб від великих адміністративних штрафів за ст. 163-16 КУпАП необхідно фіксувати факт публікації за допомогою скриншотів із видимою URL-адресою та датою, а також затверджувати внутрішній акт про оприлюднення.

Читайте також:  Оприлюднення фінансової звітності та звіту аудитора у 2026 році: строки, порядок і пільги на час війни