Мобілізовані на підприємстві: добровільна виплата та СЗЧ в єдиній звітності

Питання:

1. Як в додатку 1 єдиної звітності відобразити добровільну виплату на період військового стану військовослужбовцю, якщо добровільна виплата за січень здійснена в березні? Потрібно застосовувати тип нарахування 15? 

2. Військовослужбовець пішов в СЗЧ. Чи  потрібно з того моменту в кількість днів без збереження зарплати проставляти дні його відсутності?

Відповідь: 

Як в додатку 1 єдиної звітності відобразити добровільну виплату на період військового стану військовослужбовцю, якщо добровільна виплата за січень здійснена в березні? Потрібно застосовувати тип нарахування 15? 

Відразу зазначимо, що КТН «15» вказується при виплаті грошового забезпечення, нарахованого в поточному звітному (податковому) періоді за минулий звітний (податковий) період відповідно до Порядку №260. Тож даний КТН застосовують військові частини для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям. Роботодавці за місцем роботи мобілізованого працівника, які проводять добровільні виплати та у разі нарахування їх за минулий період (у березні за січень 2025), у додатку 1 єдиної звітності відображають так:

• у графі 8 КЗО «1» (якщо такий працівник є особою з інвалідністю, то зазначається код «2»);
• у графі 9 – КТН «2»;
• у графі 10 – місяць «082022» тощо;
• у графі 14 - кількість календарних днів у трудових відносинах «31» тощо;
• у графах 16, 17 та 20 – не заповнюється;
• графи з 4 по 7, з 21 по 24 – заповнюються в загальному порядку, інші графи додатку не заповнюються.

Тож, як бачимо, роботодавцю потрібно застосувати КТН «2» для відображення нарахованої добровільної виплати за минулий період. КТН «2» - це сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку платником податків самостійно донараховано суму єдиного внеску.

Військовослужбовець пішов в СЗЧ. Чи  потрібно з того моменту в кількість днів без збереження зарплати проставляти дні його відсутності?

СЗЧ — це самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин (ст. 172-11 КпАП). Зрозуміло, що СЗЧ не є демобілізацією, на яку роботодавцю потрібно звертати увагу в частині відображення у єдиній звітності. Це не є причиною для повернення працівника на роботу, оскільки при СЗЧ він не має відповідної відмітки у військовому квитку з позначкою про звільнення зі служби, яку ставить ТЦК та СП після звернення в порядку, визначеному ч. 11 ст. 26 Закону №2232. За СЗЧ така особа понесе адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. 

Тож поки роботодавець продовжує ставити тільки кількість днів перебування у трудових відносинах у гр. 14, без відображення днів відпустки без збереження зарплати у гр. 13 в додатку 1 єдиної звітності. 

Крім того, для отримання відпустки без збереження зарплати мобілізованому (СЗЧ) працівнику потрібно повернутися на роботу та написати заяву, а роботодавцю видати відповідний наказ. А як ми вже з’ясували, прав у роботодавця на поновлення СЗП працівника на роботі без відмітки у військовому квитку немає.