Призупинено дію трудового договору з директором – єдиним працівником: єдина звітність

Відповідно до ст. 13 Закону №2136, призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Просто працівник не виходить на роботу і не виконує своїх посадових обов’язків, проте його не звільняють і статус працівника у нього зберігається. При цьому директор, як і інші працівники, теж є найманим працівником.

Таким чином, директора можна включити до наказу про призупинення дії трудових договорів через воєнні дії до того моменту, як підприємство відновить можливість здійснювати основну діяльність.

При оформленні наказу врахуйте, що Указом Президента України від 28.10.2024 року №740/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2024 року строком на 90 діб.

При цьому візьміть до уваги факт підписання та подання звітів, щоб не сталося так, що директор їх підписав, коли був звільнений від виконання своїх посадових обов’язків через призупинення дії трудового договору, оскільки він є єдиним працівником підприємства.

У Додатку 1 єдиної звітності призупинення дії ТД на цілий місяць відображається так:

• у графі 8 КЗО "1" або "2" (якщо особа з інвалідністю);
• у графі 10 - звітний місяць кварталу;
• у графі 14 – кількість днів перебування у трудових відносинах (залежить від днів у місяці);
• графи 16 та 17 – не заповнюються, оскільки немає відпрацьованих днів, а отже, і зарплати;
• графа 20 - не заповнюються, немає доходу (графи 16 та 17), а якщо немає бази оподаткування, то відсутня й сума нарахованого ЄСВ;
• графи 05-08, 11, 21-24 - заповнюються у звичайному порядку, інші графи не заповнюються.

У додатку 4ДФ єдиної звітності директор не відображатиметься на підставі пп. «б» пп. 176.2 ПКУ, бо не має нарахованого доходу.

У додатку 5 єдиної звітності немає підстави для відображення працівника, адже він не звільнений.

Можливо, в даному випадку, варто подумати над варіантом надання відпустки за власний рахунок. І якщо директор – це найманий працівник, то перебуваючи у відпустці без збереження зарплати повний місяць, він не отримує зарплату і, зрозуміло, що в додатку 1 єдиної звітності відповідні графи доходу та ЄСВ будуть пусті, але зазначатиметься кількість календарних днів такої відпустки у графі 13 та перебування у трудових відносинах у графі 14. Але знову натикаємося на перешкоду, директор-єдиний працівник і має підписувати звіти.

Тому тут можливі два варіанти:

1) директору піти у відпустку, але протоколом вказати управлінцем підприємства  засновника (оформлення відбувається, накшталт, коли директор є засновником (про це нижче));

2) перевести діючого директора на неповний робочий день (можливо 1 раз на місяць) для можливості підписувати звіти. Звісно такий день має табелюватися і нараховуватися зарплата. Крім того, якщо для директора це основне місце роботи, то потрібно сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, як того вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

У випадку, якщо директор є засновником (одним із засновників), він може працювати без зарплати. Проте для цього мали бути відповідно оформлені документи. Про це ми писали тут та тут.

Тож, якщо засновник був призначений на посаду директора, але на час воєнного стану перебуватиме у відпустці без збереження зарплати, то відповідно і зарплата йому не нараховуватиметься. Проте, тут потрібно зважати на думку податкової служби, висловлену в різних консультаціях про те, що директор, перебуваючи у відпустці, не може підписувати звіти, а повинен делегувати право підпису іншій особі, а якщо підписує, то має за це отримувати зарплату.

Хоча свого часу Держпідприємництва у листі №8361 від 17.10.2014 р. вказало на те, що директор, перебуваючи у відпустці, може підписувати документи, окрім випадку передачі повноважень заступникові. 

Тож, варіант для сміливих полягатиме в тому, що засновники оформлюють протокол, де в одному пункті зазначають, що директору надано відпустку без збереження зарплати, а в другому – що він (цей же директор, але вже як засновник) керуючись ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ тимчасово на час відсутності директора покладає на себе управлінські функції на підприємстві.

Чому сміливий? Тому що є ризик визнання контролюючими органами (якщо виявлять) неоформлених трудових відносин, а це за абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП фінансовий штраф на юрособу у розмірі 10 МЗП на момент виявлення порушення. Хоча, а ні ч. 2 ст. 65, а ні ч. 4 ст. 128 ГКУ не передбачено обмеження, що саме управляти підприємством засновник може у випадку, якщо посада директора вакантна.

Тому, у разі чого, доведеться відстоювати свою позицію у суді.