Компенсація загиблому працівнику в єдиній звітності

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин та виплатити всі належні йому грошові суми членам його сім’ї або спадкоємцям. Провівши всі необхідні розрахунки, бухгалтер має відобразити цю операцю у відповідних додатках єдиної звітності.

Додаток 5

В ситуації, що розглядається, працівник загинув у березні (це І звітний квартал), а свідоцтво про смерть та заява від матері надана у травні (це вже ІІ звітний квартал), тож виходить, що інформацію про цього працівника потрібно відобразити «заднім» числом, тобто внести до додатка 5 уточнену інформацію за І квартал. Відобразити цю інформацію за звітний квартал (ІІ квартал) не вдасться, бо це інформація за минулий період.

Таким чином, потрібно зайти в період І кварталу та сформувати єдину звітність з типом «Уточнююча» та додати додаток 5, в якому заповнюємо:

• у графі 10 — дату закінчення трудових відносин (це буде дата смерті, зазначена у свідоцтві) «30032024»;
• у графі 16 — дату і номер наказу (оформлений у травні за фактом отримання свідоцтва про смерть, в цьому випадку дата наказу та дата смерті можуть бути різні), згідно з яким проведено звільнення;
• у графі 17 — підстав; пп. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. 

У титульній частині рядки з 07 до 110 не заповнюємо. У рядку 065 фіксуємо кількість додатків 5, які подаються (в цій ситуації «1»), та кількість аркушів, які вони займають. Іншої інформації титулка не міститиме.

Додаток 1 з типом «Звітна»

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №4 нарахування зарплати, здійснені за попередній звітний період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включають до зарплати місяця, в якому були здійснені такі донарахування.

Тож, оскільки коригувати березень вже не можна, тому відобразити нараховані виплати під час звільнення померлому працівникові потрібно тільки у місяці нарахування (у травні) таким чином:

• графа 8 — код застрахованої особи «1» або «2» — якщо працівник був особою з інвалідністю;
• графа 9 — коду типу нарахувань «1». Код типу нарахувань 1 зазначають лише для осіб, зокрема яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час (п. 1 розділу IV Порядку №4);
• графа 10 — місяця, на який припадають виплати (032024);
• графи 16 та 17 — суми нарахованої компенсації за дні невикористаної відпустки при звільненні;
• графа 20 — суми ЄСВ, нарахованої на суму компенсації; 
• графи з 5 до 8 та з 21 до 24 заповнюють у звичайному порядку;
• інші графи не заповнюють.

Графу 14 у цьому випадку теж не заповнюють, бо кількість днів у трудових відносинах вже відображено у додатку 1 за березень І кварталу, тому для уникнення задвоєння днів, дні у цьому додатку повторно не відображають.

Зверніть увагу!

Якщо припинення трудових відносин із працівником відбулося не останнім робочим днем місяця, ЄСВ сплачують з фактично нарахованої суми.

Якщо датою смерті працівника є останній робочий день/останній день місяця і працівник не був особою з інвалідністю, у роботодавця виникає обов’язок щодо сплати ЄСВ не менше від мінімального розміру (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тому тут з’явиться ще один рядок із кодом «13» у графі 9 та відображенням у графі 18 суми різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом і у графі 20 — нарахованої суми ЄСВ на цю різницю.

Додаток 4ДФ з типом «Звітна»

У додатку 4ДФ нараховану суму остаточного розрахунку відображають також у місяці того кварталу, коли проведено нарахування, тобто нарахована сума компенсації (графи 3 та 3а) буде відображена у травні за ІІ квартал із відображенням утриманих ПДФО (графи 4 та 4а) та ВЗ (графи 5 та 5а) за ознакою доходу «101». Крім того, у графі 8 потрібно буде повторно зазначити дату звільнення працівника, оскільки це прямо прописано в абз. 24 п. 2 пп. 4 розділу IV Наказу №773 (і це буде дата смерті, зафіксована у свідоцтві).