Звітність, пов’язана із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не є податковою

Визначення та умови подання податкової звітності визначені у главі 2 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ вимоги статей 46 - 50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Пунктом 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, визначено зобов’язання подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання звітності по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Отже, оскільки звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не стосується податків (зборів), то така звітність не відноситься до податкової звітності.