ДПС у підкатегорії 135.05 ЗІР нагадують, що ведення товарного обліку є невід’ємною складовою бухгалтерського обліку, що ведуть юридичні особи, та обліку доходів та витрат, який ведуть фізичні особи – підприємці.
Своєю чергою, зазначені види обліку входять в комплекс обов’язків суб’єктів господарювання щодо повноти нарахування податків і зборів, а ведення обліку витрат як законна підстава для зменшення об’єкта оподаткування здійснюється лише на підставі документів, що визначені в законодавстві.
Для цілей оподаткування відповідно до абзацу 1 пп. 44.1 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому пп. 44.1 ПКУ (абзац 2 пп. 44.1 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону про бухоблік, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У частині 2 ст. 9 Закону про бухоблік визначено, які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи.
Первинні документи – це, наприклад, інвойси, контракти, платіжні доручення чи банківські виписки. Товарно-транспортна накладна може підтверджувати факт транспортування, але не саму покупку чи її вартість, а також витрати на придбання.
Крім того, згідно зі ст. 43 МКУ, походження товару підтверджується сертифікатом про походження товару, виданим уповноваженим органом країни-експортера, або іншими документами, визначеними міжнародними угодами. ТТН не включені до переліку документів, що підтверджують походження товару.
