Як визначити первісну вартість товару, що призначений для реалізації в рамках оборонних закупівель?

Відповідно до пп. 9 Постанови №1275:

• розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
• якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
• собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.

Перш за все треба виходити з того, що підприємство-імпортер не має можливості отримати інформацію про собівартість двигуна у виробника-нерезидента. Тому пропонуємо оцінювати розмір прибутку, виходячи з купівельної вартості двигуна у нерезидента згідно умов зовнішньоекономічного договору.

Імпортований двигун для підприємства-імпортера є покупним товаром, який належить до запасів.

Первісна вартість товару – це його фактична собівартість, визначена відповідно до НП(С)БО 9.

Відповідно до пп. 9 НП(С)БО 9 первісною вартістю запасів,що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договоромпостачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником(продавцем);
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання,включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячнорозподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули(використані, реалізовані, безоплатно передані тощо)за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельнихвитрат, яка відноситься до запасів, що вибули,визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуттяцих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початокзвітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбаннямзапасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатнідля використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витратипідприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

На нашу думку, витрати на додаткову комплектацію та діагностику двигуна згідно з вимогами покупця;  витрати на підготовчі роботи щодо з’ясування усіх питань із виробником-нерезидентом стосовно замовлення і виробництва двигуна можна віднести до первісної вартості двигуна. Це витрати, які «безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях», або «інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів» - адже без них двигун не може бути реалізований підрозділу Нацгвардії. Дуже бажано, щоб всі ці умови були прописані в договорі: що саме повинен зробити імпортер двигуна перед тим, як реалізувати його Нацгвардії. Це буде додатковим аргументом на користь того, що всі відповідні витрати можна включити у собівартість двигуна як витрати на доведення його до стану, в якому він буде придатний до реалізації.

Щодо транспортно-заготівельних витрат: оскільки в даному випадку маємо одну одиницю товару, то всі витрати на його транспортування і перевезення до місця доопрацювання та реалізації можуть бути прямо віднесені до складу ТЗВ без узагальнення на окремому субрахунку.

Загалом, всі вищезазначені витрати, понесені з метою підготовки двигуна до реалізації, можна відносити на його собівартість записами:

• Дт 281 Кт 632 – вартість двигуна за ціною постачальника-нерезидента з урахуванням вимог п. 6 НП(С)БО 21;
• Дт 281 Кт 377 – митні платежі, що відносяться на собівартість;
• Дт 281 Кт 631 (або 203, 66, 65 і т.д. – якщо транспортування власними силами) – витрати на транспортування двигуна на склад імпортера та до місця його підготовки;
• Дт 281 Кт 20, 22, 66, 65, 631 – інші витрати, пов’язані з додатковою комплектацією та підготовкою двигуна до реалізації.

***

Залишається сумнівним той момент, що імпортер не має інформації про собівартість двигуна у виробника-нерезидента. За формальними вимогами п. 9 Постанови №1275, собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Тут не визначено, чи стосується ця вимога тільки вітчизняних виробників, чи вона стосується всіх виробників, в тому числі і нерезидентів, також не уточнено, які саме стандарти бухобліку повинні застосовуватися – чи тільки національні, чи будь-які, які застосовує виробник.

Також варто з’ясувати, що означає термін «первинна собівартість товару» у Постанові №1275, оскільки в НП(С)БО такого терміну немає, натомість є «первісна вартість запасів, що придбані за плату» - див. п. 9 НП(С)БО 9. Чи тотожні ці терміни для цілей Постанови №1275, з урахуванням норми про те, що собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку?

Для додаткової впевненості радимо звернутися до Мінфіну за роз’ясненнями з цих питань.