Щодо самої позики податкових різниць на сьогодні не передбачено. А ось щодо процентів за такою позикою діють спеціальні норми пп. 140.1-140.3 ПКУ.
Як роз’яснювали податківці, у разі, якщо співвідношення боргових зобов’язань (у тому числі процентів за борговими зобов’язаннями) до власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму, яка обчислюється так:
С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ)/2, де:
- С збільш – сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;
- СП – сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухобліку платника податку;
- ФРО – фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів;
- ФВ – фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів;
- АВ – сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів.
Також проценти, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5% від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування.
Тобто, платники податку, які відповідно до п. 140.2 ПКУ збільшили фінрезультат до оподаткування на певну суму, мають право у наступних звітних податкових періодах зменшити фінансовий результат до оподаткування на таку суму, зменшену щорічно на 5% від цієї суми до повного її погашення.
Оскільки проценти за позикою були вперше нараховані у 2017 році, то розглянемо долю таких процентів в податковому обліку на прикладі.
Приклад. У 2017 р., згідно з даними бухобліку, платник податку на прибуток мав такі показники:
- СП - 400 тис. грн;
- ФРО – 200 тис. грн;
- ФВ – 400 тис. грн;
- АВ – 100 тис. грн.
Тому сума збільшення фінансового результату до оподаткування за п. 140.2 ПКУ мала бути у 2017 році така:
- 400 000 – (200 000 + 400 000 + 100 000)/2 = 50 000 грн.
Таке збільшення відображалося у рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації і вплинути на загальне значення рядка 03 декларації з податку на прибуток за 2017 рік.
З урахуванням вимог п. 140.3 ПКУ, у рядку 3.2.1 додатку РІ відображаються проценти на користь пов’язаної особи – нерезидента, які у попередніх звітних періодах збільшили фінансовий результат відповідно до п. 140.2 ПКУ за рядком 3.1.1 цього додатка. Однак вони відображаються не в повному розмірі, а у сумі, яка щорічно зменшується на 5% до повного її погашення.
Присвячено заповненню цього рядка і лист ДФСУ від 09.01.2018 р. №85/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Але у ньому не зазначено, як досягнути щорічного списання 5% на зменшення фінрезультату.
На нашу думку, це можна зробити лише одним шляхом:
- у рядку 3.2.1 за І квартал 2018 р. зазначити суму процентів, зазначену в рядку 3.1.1 за 2017 р. (50 000 грн);
- одночасно, для того, щоб зменшення відбулося лише 5% від суми таких процентів, зазначити у рядку 3.1.1 за І квартал 2018 р. суму цих процентів за винятком 5% (47 500 грн).
Відповідно, протягом усього 2018 р. сума такого зменшення фінрезультату на збільшення минулого року не зміниться. І звісно, що при цьому у рядку 3.1.1 додатку РІ може бути й інша сума збільшення – за наслідками процентів, нарахованих у 2018 році.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити