Порядок та умови укладення зовнішньоекономічного договору визначені Законом про ЗЕД. Складаючи текст договору, сторони мають право використовувати міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій (наприклад, Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів — Iнкотермс), якщо це не заборонено законодавством.
Згідно з ст. 6 Закону про ЗЕД договір укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів наведено основні умови ЗЕД-договору.
У розділах "Ціна та загальна вартість договору" та "Умови платежів" слід чітко визначити валюту ціни та валюту платежу. Відповідно до визначень, які наведені у Iнструкції №136, валюта ціни — це будь-яка валюта, у якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару. Валюта платежу — це будь-яка валюта, у якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару. У даному випадку валюта ціни (валюта - євро, яка зазначена в інвойсі) відрізняється від валюти платежу (долар США, яким фактично здійснено платіж). Спільна постанова КМУ та НБУ від 21.06.1995 р. №444 щодо незбігу валюти ціни та валюти платежу зазначає: "Якщо у договорі (контракті) валюта ціни не буде відповідати валюті платежу, у платіжних умовах договору (контракту) додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу".
Пунктом 1.5 Iнструкції №136 визначено: "якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.
За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:
а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;
б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;
в) курс на останню дату публікації у "FINANCIAL TIMES", яка передує даті платежу - у всіх інших випадках".
У даному випадку банк буде використовувати курс на останню дату публікації у "FINANCIAL TIMES", яка передує даті платежу – якщо сторони у договорі не погодять інші умови.
Особливістю ситуації є те, що зміна валюти платежу відбулася не за договором, а внаслідок помилки. На нашу думку, у даному випадку сторони можуть погодити умови перерахунку євро у долари у додатковій угоді до ЗЕД-договору, яка буде укладена вже після проведення розрахунків, або прийняти варіант відповідно до пп. "в" п. 1.5 Інструкції №136 - курс на останню дату публікації у "FINANCIAL TIMES", яка передує даті платежу.
У бухобліку курсові різниці, що виникнуть внаслідок перерахунку євро у долари, відображаються за субрахунками 714 та 945 у кореспонденції з субрахунком 362.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити