Визначаємо дату первісного визначення необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу у наказі про облікову політику

Згідно з п. 1 р. ІІ П(С)БО 27, необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

• економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу в їхньому теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

При цьому на дату їх визнання їх такими, що утримуються для продажу, робиться переведення таких активів з необоротних до запасів (відбувається списання зносу таких активів і вони відображаються за дебетом субрахунку 286 за власною первісною вартістю, що складається із залишкової вартості списаного НА та решти витрат, пов'язаних із доведенням цього активу до стану, готового для продажу).

А отже, дата такого визнання є дуже суттєвою і, згідно з п. 2.1 Методрекомендацій №635, може визначатися наказом про облікову політику. Звісно, що, як правило, це не одна конкретна дата за однією конкретною операцією. Це радше правила визнання цієї дати, встановити які підприємство повинне самостійно.

Датою первісного визнання НА та групи вибуття як утримуваних для продажу може бути:

• дата, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються наведені вище умови;
• дата оприбуткування активів, придбаних з метою продажу.