Облік недостачі товару, яка виникла під час його доставки покупцю

Перш за все, треба з’ясувати для себе відповіді на три запитання:

На якому етапі відбувся перехід права власності на такий товар до покупця (тобто, чи був продавець все ще власником такого товару під час його перевезення, чи всі ризики в цей момент вже прийняв на себе покупець)?

Якщо право власності зберігалося за продавцем, чи є винна особа щодо такої недостачі, і якщо так, то хто вона?

Чи буде такий власник вимагати відшкодування цієї недостачі з винної особи?

Відповіді на зазначені запитання напряму впливатимуть на ваш бухгалтерський та податковий облік.

Так, якщо за умовами договору покупець отримав право власності на такий товар під час його відвантаження на залізницю, і несе усі ризики, пов’язані із транспортуванням, нестачі, які виникли під час такого транспортування, це вже головний біль покупця та перевізника, а не постачальника. Він визнаватиме дохід від реалізації датою переходу права власності на відвантажений товар і в тій його кількості, яку прийняв перевізник і представник покупця (за наявності).

Якщо ж ні, то відповідатиме за такий товар постачальник. І саме він, з одного боку, повинен буде подбати про завершення виконання умов договору купівлі-продажу і довезти покупцю ці 4 тони пшениці (або ж врегулювати питання із погашення виниклої кредиторської заборгованості в 16000 грн іншим шляхом, зокрема, поверненням покупцю отриманої передоплати або заліком її в рахунок майбутніх продажів), з іншого – якимось чином списати зниклий товар.

Власнику обов’язково слід встановити, чи немає підозр на крадіжку. Це мають зробити працівники залізниці та представники або покупця, або постачальника, які супроводжують, або приймають такий товар. І за необхідністю звернутися до відповідних органів МВС для фіксування факту крадіжки, проведення розслідування та встановлення винних осіб.

Не слід забувати і про норми убутку зерна під час залізничних перевезень. Наразі вони становлять від 0,03 до 0,06% від маси вантажу (в залежності від відстані перевезення).  При загальному обсягу вантажу 1000 тон, під ці норми підпадає 0,3-0,6 тон зерна.

Бухгалтерський та податковий облік нестач в разі встановлення факту крадіжки, ми розглядали тут.

Крім цього, можна скористатися і цим матеріалом (звісно в частині бухгалтерського обліку недостач). В обох з них зазначено і проведення, в залежності від того, яка операція відображатиметься в обліку (і приклади з цифрами). 

Податкові і юридичні наслідки нестач, які виникли під час перевезень, розглядали і фахівці ДФСУ, зокрема, досить детально, тут. Щодо оподаткування таких нестач ПДВ у випадку, якщо їх вартість відшкодовуватиметься перевізником, податківці вважають, що ПЗ з ПДВ виникатиме за ст. 187-188 ПКУ, тобто, за правилом «першої події» і виходячи з бази оподаткування, визначеної за п. 188.1 ПКУ – за договірною ціною (якою вважатиметься сума відшкодування), але не нижчою за звичайну ціну (оскільки для підприємства зерно є власною продукцією). Про те, як податківці під час перевірок визначатимуть звичайні ціни для бази обкладення ПДВ ми писали тут. 

А ось якщо такого відшкодування не буде,  щодо впливу на оподаткування операцій ПДВ застосування норм убутку при списанні товарів читайте тут. Щоправда, цей лист ДФСУ не зачіпає операцій з перевезення готової продукції, але, на нашу думку, його можна використовувати в цій ситуації за аналогією.

Тобто, в межах норм убутку, встановлених законодавством, списане зерно вважатиметься використаним у господарській діяльності, а ось поза такими межами – на жаль, ні. Податківці в такому випадку вимагають  від сільськогосподарського підприємства не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання  товарів (сировини), послуг, які були використані при створенні списаної сільськогосподарської продукції,  та відобразити їх у рядку 1 розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ із позначкою "0130".

Тобто, податківці не вимагають "умовної поставки" виходячи з вартості самого такого списаного зерна. Ні, вони вимагають "умовної поставки" з покупної вартості товарів, послуг, які використовувалися при його вирощуванні (створенні такої сільськогосподарської продукції). На жаль, як саме порахувати частку вартості таких товарів/послуг, що припадає на списане зерно, ані податківці, ані чинне законодавство чітко не встановлює. Тож це треба буде встановити аналітичним шляхом самому власнику зерна.