Бухгалтерський облік операції із продажу інвалюти

Продаж інвалюти передбачає, що банк за дорученням клієнта (чи без доручення у випадку обов’язкового продажу валюти) продає на міжбанківському валютному ринку іноземну валюту, а виручену від продажу суму гривень зараховує на поточний гривневий рахунок клієнта.

У разі продажу інвалюти в обліку може виникати:

• дохід/витрати від продажу валюти -  це різниця між ціною продажу валюти, визначеною за  курсом МВРУ, та балансовою вартістю, визначеною за курсом НБУ. Дохід обліковується на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти», витрати — на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»;
• та позитивні/негативні курсові різниці -  це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах НБУ. Позитивна курсова різниця (дохід) обліковується на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці». Від’ємна (витрати) — на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» чи Дт 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Обов’язковий продаж інвалютної виручки врегульовано постановою НБУ від 28.07.2016 р. №361 (діє з 29.07.2016 р. до 14.09.2016 р.). Таким чином, нині обов’язковому продажу підлягають 65% інвалютних надходжень. Решта надходжень в іноземній валюті (35%) зараховується на поточний валютний рахунок та залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в інвалюті групи 1 Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34, і в російських рублях.

Отриману інвалюту, котра підлягає обов’язковому продажу, уповноважений банк зобов’язаний попередньо зарахувати на окремий аналітичний рахунок балансовогу рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (розподільчий рахунок).

Обов’язковий продаж інвалюти вповноважений банк повинен буде здійснити без доручення клієнта й винятково наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (п.2 Постанови №342).

На поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки (пп. 5.3 Інструкції № 492).

Рахунок 2603 призначений для обліку коштів, які підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженій постановою НБУ від 17.06.2004 р. №280).

Відповідно до внесених змін до Інструкції №291 Мінфін затвердив новий субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті». Він призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства.

Таким чином, кошти, які надходять на розподільчій рахунок, мають відображатися за Дт 316. А відтак  підприємства змушені враховувати у складі власних активів таку виручку за датою її надходження на розподільчий рахунок та на поточний валютний рахунок, визначаючи дохід/витрати від продажу валюти та курсові різниці.

Приклад

25.07.2016 р. ТОВ «Мрія» отримало аванс від нерезидента за товари на розподільчий рахунок — 1000 євро. Курс НБУ — 27.568 грн/євро.

26.07.2016 р. банк продав 65% такої інвалютної виручки (650 євро). Курс на 26.07.2016 р.: МВРУ — 27,694 грн/євро, НБУ — 27.668 грн/євро. Решта 35% перераховано на валютний рахунок підприємства.

27.07.2016 р. підприємство продало з валютного рахунку 200 євро. Курс МВРУ — 27,734 грн/євро, НБУ — 27.687 грн/євро. Комісія банку становить 50 грн.

Таблиця 1

Облік продажу інвалюти