Допомога армії від фермерського господарства: бухгалтерський та податковий облік

Бухгалтерський облік*

Припустімо, що процес виготовлення крупи в цьому випадку — це не основне, а допоміжне виробництво. Втім, облік витрат на таке виробництво слід вести відповідно до П(С)БО 16. Зокрема, виробнича собівартість готової продукції крупи (на рахунку 23 «Виробництво») складатиметься з витрат, зазначених у п. 11 П(С)БО 16, а саме:

• прямих матеріальних витрат;
• прямих витрат на оплату праці;
• інших прямих витрат;
• змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат.

Отже, сировиною (прямими матеріальними витратами) для виробництва крупи буде інша готова продукція — зерно, яке обліковується на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Крім того, на виробництво крупи витрачаються трудові та матеріальні ресурси (витрати на заробітну плату та соціальні внески, витрати на електроенергію, допоміжні матеріали і т.п.), використовується обладнання, яке розташоване у певному приміщенні (вартість такого обладнання та приміщення теж буде віднесено на собівартість крупи у вигляді амортизації), можливо, будуть залучені сторонні організації для надання послуг або виконання яких-то робіт (наприклад, ремонт обладнання).

* Тут і далі аналізуємо відображення операцій в бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку для небюджетних підприємств.

Оформлюються ці операції актами списання сировини та матеріалів або виробничими звітами, в яких відображаються витрати сировини та матеріалів (з цією метою можуть використовуватися також звіти про переробку продукції, про які йдеться далі), відомостями нарахування зарплати та амортизації, актами виконаних робіт (послуг).

Крупа, одержана від переробки сільськогосподарської продукції рослинництва, оприбутковується на окремому аналітичному субрахунку рахунку 27 (проведенням Д-т 27 К-т 23), на підставі звіту про переробку продукції, який складається в двох примірниках завідувачем виробництва або майстром. Записи у звіті про витрачені матеріали і тару, а також про вихід готової продукції проводяться щоденно. Звіт затверджується керівником господарства.

Готова продукція, що відправляється з пунктів переробки на склад, оформляється накладною (внутрігосподарського призначення) або товарно-транспортними накладними (матеріали), якщо продукція відправляється на сторону (в даному випадку — передається волонтерам або іншим особам з метою передання далі на потреби ЗСУ).

Далі собівартість крупи, що передана для потреб ЗСУ, списується до складу інших операційних витрат на рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» (субрахунок 949).

Податковий облік

Єдиний податок — четверта група. Списання будь-яких ТМЦ на будь-які потреби фермерського господарства (в тому числі і на благочинні заходи, яким є допомога армії) не впливає на податковий облік з єдиного податку четвертої групи, адже об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь. Відповідно, і на суму єдиного податку четвертої групи ця операція не впливає.

Єдиний податок — третя група. Якщо фермерське господарство є платником єдиного податку третьої групи, операція з передання крупи на потреби ЗСУ не впливає на податковий облік, адже ПКУ не передбачено зменшення об'єкта оподаткування на вартість безоплатно переданих платником податку активів. Крім того, як правило, об'єктом оподаткування є грошова виручка, якої в цьому випадку не буде.

Податок на прибуток. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування — це прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування «бухгалтерського» прибутку, який підлягає оподаткуванню, на всі різниці, які виникають у підприємства відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. «Бухгалтерський» прибуток — це фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності платника податку на прибуток відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності залежно від того, які стандарти застосовує такий платник податку.

У звичайному випадку коригування «бухгалтерського» прибутку на вартість ТМЦ, що передані на сторону без умови їх оплати, робити не потрібно, тому що таке коригування не передбачено нормами розділу ІІІ ПКУ. Але оскільки йдеться про допомогу армії, слід врахувати спеціальні норми ПКУ.

З одного боку, Збройні сили України є неприбутковою організацією, а отже, на допомогу їм поширюються норми пп. 140.5.9 ПКУ, за яким фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 ПКУ, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

З іншого боку, на період проведення АТО, яка триває, діють норми п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ, за яким коригування, встановлені пп. 140.5.9 ПКУ, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо вартості продуктів харчування, які добровільно передані Збройним Силам України, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Отже, операція з безоплатної передачі крупи на потреби ЗСУ не вплине на податковий облік з податку на прибуток.

Податок на додану вартість. А ось з оподаткуванням ПДВ не все так позитивно. Адже спеціальної норми, аналогічної тій, яка встановлена для податку на прибуток, щодо ПДВ та продуктів харчування, які надаються ЗСУ, не встановлено.

У загальному випадку, безоплатне передання товарів — це оподатковувана операція, тож слід нарахувати ПДВ на вартість переданої крупи. Нагадаємо, що визначення поняття «постачання товару» міститься в пп. 14.1.191 ПКУ, згідно з яким безоплатне передання товару є його постачанням, а постачання товару є оподатковуваної ПДВ операцією згідно з п. 185.1 ПКУ.

Є лише один шлях уникнути оподаткування ПДВ — скористатися нормами пп. 197.1.15 ПКУ. Цей підпункт звільняє від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги. Зверніть увагу на те, що цей підпункт не визначає коло платників податку, яких він стосується, а лише згадує «зокрема», що може йтися про операції з:

— безоплатного постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства,

— надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги.

Звісно, що у випадку, що розглядається, фермерське господарство не має статусу благодійної організації. Не належить до них і ЗСУ. Але поняття «благодійна допомога» ширше за визначенням. Якщо проаналізувати норми ст. 1, 3 Закону України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», допомога ЗСУ є один з різновидів благодійної діяльності. А отже, фермерське господарство — платник ПДВ цілком може скористатися пільгою, встановленою пп. 197.1.15 ПКУ.

Усе нібито так, але на практиці реалізація цієї податкової пільги впирається в суворі умови, встановлені пп. 197.1.5 ПКУ, зокрема, в необхідність відповідного маркування упаковок крупи (а це додаткові витрати, які несе фермерське господарство), узгодження процесу надання благодійної допомоги із керівництвом органів ЗСУ і місцевих органів влади тощо.

Але якщо цих умов не виконати, то при безоплатному переданні крупи на потреби ЗСУ треба буде нарахувати ПДВ на звичайну ціну такої крупи згідно абзацу другого п. 188.1 ПКУ, адже вона в цьому випадку є самостійно виготовленим товаром.

З іншого боку, чому дорівнюватиме звичайна ціна в такому випадку? Оскільки не йдеться про контрольовані операції, то алгоритм її визначення слід шукати в пп. 14.1.71 ПКУ. А за ним звичайна ціна — це ціна товарів, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. ПКУ інше не встановлено, а ціна товарів — це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару*, інакше кажучи, це сума, яку покупець має заплатити за товар згідно договору (ст. 691 ЦКУ), яка в цьому випадку дорівнює нулю (товар надається безоплатно). Отже, при безоплатному наданні крупи, навіть не маркованої як благодійна допомога, сума ПЗ з ПДВ дорівнюватиме нулю (адже рахуватиметься з нульової бази оподаткування).

* Стаття 1 Закону України від 21.06.2012 р. №5007-VI «Про ціни та ціноутворення».

Приклад. Фермерське господарство — платник єдиного податку 3-ї групи та платник ПДВ, виробило 450 кг пшеничної крупи з 650 кг зерна пшениці. Собівартість цього зерна становить 1200 грн. За переробку цього зерна нараховано заробітну плату двом працівникам за два дні роботи в сумі 500 грн, нараховано ЄСВ за ставкою 22% в сумі 500,00 грн х 22% = 110,00 грн. Витрачено електроенергію на суму 45,00 грн без врахування ПДВ, амортизація обладнання та приміщення цеху, що припадає на дні переробки, — 64,00 грн. Далі крупа була передана на потреби ЗСУ. Транспортування крупи здійснила стороння організація, вартість транспортування — 200,00 грн без ПДВ. Бухгалтерський облік цих операцій показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік виробництва та передання крупи на потреби ЗСУ