Облік зразка товару, наданого нерезиденту, залежить від того, чи перейде йому право власності

Облік зразка товару, вивезеного за межи митної території України, залежатиме від того, чи перейде і коли право власності на такий зразок до нерезидента. 

Варіант перший: зразок вивозиться і повертається.

В такому випадку йдеться про тимчасове вивезення товару за межі митної території України і право власності на цей зразок (товар) залишається у резидента. 

Отже, списувати цей зразок з балансу потреби немає (щоправда, можна створити окремий аналітичний субрахунок для визначення місця перебування зразка на час його відсутності на складі резидента). 

В податковому обліку теж жодних наслідків. Оскільки експорту такого зразка не відбувається (тимчасове вивезення це інший митний режим для перетину товарами кордону України), ПДВ не виникає, і доходу від реалізації теж немає. Тож, якщо резидент не несе витрат на перевезення зразка нерезиденту і його повернення в Україну, така операція жодним чином не відобразиться в його синтетичному бухгалтерському та в податковому обліках. 

Не перебуває така операція і на валютному контролі в банку, оскільки договором передбачено відсутність компенсації та обов’язок повернення зразку в Україну. 

Варіант другий: зразок вивозиться і залишається в нерезидента на праві власності.

А ось в цьому випадку відбувається перехід права власності на зразок від резидента до нерезидента. І це має як податкові, так і бухгалтерські наслідки. 

Ще одним важливим фактором є те, чи отримає резидент компенсацію вартості такого зразка від нерезидента. Оскільки якщо компенсація буде, то йдеться про відносини купівлі-продажу, якщо ж ні – це дарування (тобто, безоплатне надання товару). 

В бухобліку при переході права власності на зразок, він списується з балансу. Якщо за зразок передбачено компенсацію, то його вартість списується на дебет рахунку 90, а сама сума компенсації відображається за кредитом рахунку 70 (тобто, як звичайна реалізація товару). Якщо ні, то вартість такого товару списується на інші витрати підприємства. Оскільки в запитанні зазначено, що надання зразка нерезиденту відбувається з метою розширення ринку збуту, то за умови оформлення наказу про те, що таке безоплатне надання зразку відбулося як рекламна роздача, вартість такого зразку можна списати на рахунок 93. 

В податковому обліку в разі переходу права власності на тимчасово вивезений товар до нерезидента, без повернення такого товару на митну територію України, відбувається зміна митного режиму на режим експорту. ПЗ з ПДВ при цьому не виникне (оскільки ставка нульова), але таку операцію слід буде відобразити в декларації з ПДВ, у рядку 2 розділу І, а також виписати на неї податкову накладну з типом причини 07.  Нагадаємо, що разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі "Отримувач (покупець)" податкової накладної зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "300000000000".

Що стосується валютного контролю, то раніше податківці надавали відповідь, що у разі заповнення належним чином МД, в якій зазначено, що товар експортується на безоплатній основі, а також за наявності договору про безоплатне надання товарів та інших документів, що підтверджують переміщення товару через митний кордон на безоплатній основі, підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 4 Закону № 185, не має.

Тобто, якщо за такий зразок компенсацію буде передбачено, то слід дооформити митну декларацію на звичайний експорт і дотримуватися строків розрахунків, встановлених Законом № 185. Якщо ж компенсації не передбачається, це має бути зазначено в митній декларації, і така операція не перебуватиме на валютному контролі в уповноваженому банку.