Нюанси бухгалтерського обліку виробництва з давальницького матеріалу

Перш за все слід визначитися із тим, за якими правилами (в якому порядку) ведуть бухгалтерський облік господарських операцій юрособи – платники єдиного податку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону про бухоблік, суб'єкти підприємницької діяльності,  яким  відповідно  до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат,  ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у  порядку,  встановленому  законодавством  про  спрощену  систему обліку і звітності. Але як такого, окремого закону про спрощену систему обліку і звітності наразі не існує. Що ж передбачає зазначена норма на практиці? Фактично – право юрособи застосовувати не загальний, а спрощений План рахунків, затверджений Наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, а також складати фінансову звітність не за загальною (повною) формою, затвердженою НП(С)БО № 1, а за формою малої фінансової звітності, затвердженою П(С)БО 25. 

Зазначимо, що метою забезпечення необхідної деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації підприємства мають можливість вводити до спрощеного Плану рахунків субрахунки, виходячи  з призначення   рахунків, потреб управління підприємством, використання (п. 5 Наказу №186)

Крім того, П(С)БО 25 не встановлює правила визначення доходів та витрат, за невеликими виключеннями. Тож, навіть платнику єдиного податку доведеться вести облік доходів та витрат за операціями із давальницькою сировиною за правилами, встановленими П(С)БО 15 та 16. Тобто, податковий облік – окремо, бухгалтерський облік – окремо. Один застосовується для складання податкової звітності з єдиного податку, за якою облік доходів та об’єкту оподаткування встановлюється ПКУ, другий – для складання фінансової звітності за загальновстановленими правилами бухгалтерського обліку. 

Отже в бухобліку юридичної особи – виконавця за договором із вироблення продукції з давальницької сировини буде наступний облік господарських операцій:

1. передача тканини для пошиття одягу від замовника виконавцю. Замовник виписує накладну на відпуск або складає акт прийому-передачі тканини. Така накладна або акт, безумовно, є первинним документом, отже, до нього застосовуються усі вимоги щодо обов’язкових реквізитів, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. Тобто, у первинному документі на передачу тканини слід обов'язково вказати сторони договору, назву, кількість та вартість переданої давальницької сировини, підписи осіб, які передали і прийняли цю тканину тощо. Також у ньому варто зазначити підставу для передачі (відповідний договір).

Одержану давальницьку сировину (тканину) виконавцю слід обліковувати на позабалансовому рахунку 02 «Матеріали, прийняті для переробки»*;

2. пошиття одягу з тканини. Виконавець відповідно до технології та згідно з умовами договору виконує всі необхідні операції з переробки отриманих від замовника матеріалів.

Для обліку витрат з переробки  давальницької сировини (тканини) використовується  рахунок 23 «Виробництво» на якому акумулюються витрати власних матеріалів (нитки, фурнітура), заробітна платня працівників виробництва, амортизація обладнання, тощо. Вартості давальницької сировини замовника в обрахунку собівартості не бере участі. Отже ми маємо проведення: Дт 23 Кт 13, 20, 65, 68, 91.

Виконавець здає роботу замовнику за правилами, передбаченими в договорі. Надання таких робіт оформляється шляхом складання акту виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками замовника і виконавця.

В обліку виконавця слід зробити наступні проведення.

• Дт 361 Кт 703 на суму наданих послуг (виконаних робіт) з пошиття одягу;
• Дт 703 Кт 641 на суму ПДВ в вартості реалізації (у випадку, якщо виконавець є платником ПДВ);
• Дт 903 Кт 23 на суму собівартості послуг з пошиття.

Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою.  Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань є дата події, що відбулася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок або дата їх оприбуткування засобів у касу як плати за товари (послуги);
• дата відвантаження товару (оформлення документів, що підтверджують факт поставки послуг).

Сума ПДВ, сплачена у складі вартості послуг з переробки сировини (за наявності належним чином оформленої податкової накладної), включається до складу податкового кредиту. При цьому датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата події, що відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ):

• дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів (послуг);
• дата одержання платником податків товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною;

3. передача замовнику готової продукції проводиться шляхом виписки накладної або акту. У документі зазначаються найменування готової продукції, отриманої із сировини замовника, її кількість, ціна і загальна вартість.

За окремою накладною передаються наявні залишки тканини замовника. Давальницьку сировину, використану для виготовлення готової продукції та повернені залишки тканини слід списати з позабалансового рахунку 02 «Матеріали, прийняті для переробки».

Податкова накладна і в разі отримання сировини від замовника на переробку, і у разі повернення, не виписується, оскільки така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ, адже давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить. Тобто, передача та повернення давальницької сировини не підпадає під визначення поставки, встановлене пп. 14.1.191 ПКУ, а отже, не є об’єктом оподаткування, встановленим п. 185.1 ПКУ.

4. Оплата виконання роботи з пошиття одягу грошовими коштами на рахунок у банку виконавця проводиться за: Дт 311 Кт 361.

___________________________

* Облік  та  узагальнення  інформації  про позабалансові  активи  і  зобов'язання  підприємства які використовує спрощений План рахунків здійснюють з використанням  позабалансових  рахунків  класу  0  Плану  рахунків бухгалтерського    обліку   активів,   капіталу,   зобов'язань   і господарських операцій підприємств  і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291 (п. 3 Наказу Мінфіну «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. №186).