Облік повернення безоплатного імпорту у 2026 році: проведення та ПДВ за НП(С)БО й ПКУ (аудіоверсія)

У цій ситуації методологічно коректним є відображення операції через субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», а не через метод «сторно». Нижче наведено детальний аналіз бухгалтерського та податкового обліку цієї операції.

Бухгалтерський облік: чому спосіб «сторно» є помилковим

Спосіб «червоного сторно» в бухгалтерському обліку використовується виключно для виправлення помилок або у разі, якщо операція скасовується (анулюється) в тому самому звітному періоді, в якому вона була здійснена (відповідно до Положення №88).

Отримання зразків від нерезидента не було помилкою. Підприємство фактично отримало активи, набуло право власності на них (або право контролю) та правомірно визнало дохід за кредитом субрахунку 718 згідно з п. 12 НП(С)БО 9 та п. 5 НП(С)БО 15.

Повернення товарів нерезиденту є окремою господарською подією — вибуттям активу без отримання компенсації (безоплатною передачею). Відповідно до п. 5 НП(С)БО 16, балансова вартість активу, що вибуває, має бути списана на витрати періоду.

Оскільки при отриманні зразків зобов'язання перед нерезидентом не виникало (рахунок 632 не використовувався), при їх поверненні також немає підстави для коригування розрахунків.

Бухгалтерські проведення:

• Дт 949 — Кт 281 — списано балансову вартість повернутих зразків (на суму справедливої вартості, за якою вони оприбутковувалися);
• Дт 949 — Кт 631 (685) — відображено витрати на митне оформлення, послуги брокера, термінала тощо при вивезенні зразків.

Податковий облік (ПДВ)

Порядок оподаткування залежить від митного режиму, під яким оформлено вивезення товарів.

Митний режим експорту (тип декларації ЕК10)

Вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є об'єктом оподаткування ПДВ за нульовою ставкою (пп. «г» пп. 185.1, пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ).

Оскільки експорт є оподатковуваною операцією (хоч і за ставкою 0%), компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно. Раніше визнаний при імпорті податковий кредит (якщо сплачувався імпортний ПДВ) залишається в обліку підприємства.

На дату оформлення експортної митної декларації підприємство зобов’язане скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну з типом причини «07» (експортні постачання) з нульовою вартістю (оскільки договірна ціна дорівнює нулю).

Митний режим реекспорту (тип декларації ЕК11).

Якщо повернення оформлюється як реекспорт відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (протягом 6 місяців через невиконання умов ЗЕД-контракту), така операція звільняється від оподаткування ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ.

Оскільки операція звільнена від ПДВ, платник податків зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (якщо при імпорті товарів суму ПДВ було віднесено до податкового кредиту). Проведення: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Податок на прибуток

Малодохідні підприємства (річний дохід до 40 млн грн), які не застосовують податкові різниці, відображають операцію суто за правилами бухгалтерського обліку.

Високодохідні підприємства (річний дохід понад 40 млн грн) або малодохідники-добровольці мають звернути увагу на вимоги пп. 140.5.10 ПКУ. Якщо товар повертається (передається безоплатно) нерезиденту, який по суті не є платником податку на прибуток, платник зобов'язаний збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких ТМЦ.

Висновки

• Застосуйте проведення Дт 949 Кт 281 на суму справедливої вартості повернутих зразків; метод «сторно» використовувати заборонено, оскільки операція є новим фактом вибуття активу, а не виправленням помилки;
• ПДВ: у разі звичайного експорту (ЕК10) застосуйте нульову ставку ПДВ та зареєструйте нульову експортну податкову накладну; коригувати податковий кредит за п. 198.5 ПКУ в такому разі не потрібно;
• Податок на прибуток: якщо ви застосовуєте податкові різниці, то при безоплатній передачі товарів нерезиденту слід застосовувати різницю за пп. 140.5.10 ПКУ.