Визначення обсягу господарських операцій для контрольованих операцій

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Для визначення річного доходу, який не повинен перевищувати 150 млн грн, потрібно брати дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку. Такий дохід визначається на рахунках класу 7. По суті, такий показник зазначається в рядку 01 декларації з податку на прибуток.

Що стосується обсягу господарських операцій з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія. Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

А отримання авансів (попередньої оплати) і перерахування авансів (попередньої оплати) не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тому, на наш погляд, операцій здійснення передоплат брати не потрібно. 

Подібний висновок читаємо і в відповіді ДПС на питання в ЗІР (131.03): «Який курс відображати в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції, якщо частина операції відображена у бухгалтерському обліку за курсом на дату попередньої оплати, а інша частина по курсу на дату відвантаження?».

ДПС відповідає, що «…мають вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств саме операції із збільшення або зменшення активів, а отже відповідно до пп. 39.2.1.4 ПКУ вони є контрольованими. Операція з попередньої оплати не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене, вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до пп. 39.2.1.4  ПКУ є контрольованими. Операція з попередньої оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств».

По суті, це означає, що для розрахунку потрібно брати обороти за проводками: Дт 362 Кт 70, Дт 20, 28 тощо Кт 632.

Але варто зазначити, що в ПКУ немає чіткої однозначної норми, яка дозволяє робити такі висновки. Висновки робляться лише на підставі консультацій податкової служби. Тому для уникнення непорозумінь з податковою службою доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.