• Посилання скопійовано

Списання безнадійної заборгованості ТОВ на ЄП

У ТОВ на ЄП (5%) 31.12.2021 р. надав ФОП на ЄП (5%) послуги, які дотепер не оплачені, при цьому ФОП-боржник наразі перебуває за кордоном у статусі біженця без наміру повернення в Україну. Коли ТОВ може списати цю заборгованість без негативних наслідків? Який порядок списання заборгованості для ТОВ? Які податкові наслідки виникнуть у ТОВ-кредитора та ФОП-боржника при списанні заборгованості?

Строк давності

Детально про строк позовної давності ми писали тут.

Тут скажемо тезисно:

За загальним правилом, строк позовної давності складає три роки. Але він починає обчислюватися від дати, наступної за датою, коли повинна була бути проведена оплата за договором.

Наприклад, якщо послуги надані 31.12.2021 р., а строк оплати згідно з договором – протягом 5 календарних днів, то строк давності починає відраховуватися починаючи з 6 січня 2022 року. Таким чином, потрібно з’ясовувати в кожній конкретній ситуації, з якої саме дати починається відрахунок строку позовної давності.

Але на період карантину і воєнного стану строк позовної давності призупиняється. Карантин почався 12.03.2020 р., а закінчився 30.06.2023 р. А воєнний стан в цей період, а також на момент написання цієї консультації (березень 2024 р.) ще триває.

Наприклад, якщо припустити, що послуги надані 31.12.2021 р. і оплата мала бути цього самого дня, причому строк давності не переривався, то відлік строк позовної давності розпочинається з 01.01.2022 р. З цієї дати до 12.03.2020 р. минуло лише 70 днів. А починаючи з 12.03.2020 р. перебіг позовної давності призупиняється. Тож поновиться цей строк після закінчення воєнного стану. І з дати, коли воєнний стан закінчиться, до кінця строк позовної давності ще слід відрахувати 1 025 днів (3 роки х 365 днів - 70). І тільки після спливу цього строку строк позовної давності закінчиться і заборгованість стане безнадійною.

 

Чи може ТОВ зараз списати заборгованість?

ТОВ може прийняти таке рішення, адже заборгованість є його власністю і ТОВ може робити із своєю власністю, що вважає за потрібне. Але це буде списання не на підставі того, що сплив строк позовної давності. Це буде списання прощеного боргу за самостійним рішенням кредитора (ТОВ).

Особливості оподаткування для списання заборгованості за самостійним рішенням встановлені пп. 165.1.55 і пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.

За нормами пп. 165.1.55 ПКУ, якщо сума анульованого боргу не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, така списана сума не оподатковується.

Для 2024 року ця сума складає 1 775 грн (7 100 грн х 25%).

Разом з тим, за нормами пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ включається до складу оподатковуваного доходу як додаткове благо сума прощеного за рішенням кредитора боргу, яка перевищує зазначену вище суму (для 2024 року – 1 775 грн).

Разом з тим, умови оподаткування цієї суми наведені далі в пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ:

·       Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

·       У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у наведеному вище порядку, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У даній ситуації боржник (ФОП) знаходиться за кордоном і ТОВ навряд чи зможе повідомити боржника в наведений вище спосіб про списання боргу. У такому разі ТОВ доведеться самостійно утримати податки і перерахувати до бюджету. Причому для утримання ПДФО суму списаного боргу (яка є фактично доходом фізособи) слід збільшити на «натуральний» коефіцієнт, встановлений пп. 164.5 ПКУ. Для ставки податку 18% коефіцієнт складає 1,21951. А для утримання ВЗ збільшувати суму доходу на коефіцієнт не треба, тому що це не передбачено ПКУ.

В додатку 4ДФ неоподатковувана сума прощеного боргу (для 2024 року в сумі 1 775 грн відображається з ознакою доходу «189». А оподатковувана сума з ознакою доходу «126».

Слід зазначити, що подібним чином консультує і податкова служба, відповідаючи на питання в ЗІР, (103.02): «Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності, та за якою ознакою доходу відображається анульований борг у додатку 4ДФ до Розрахунку?».

Але на момент підготовки консультації в цій відповіді написано: «Відповідь уточнюється!». Тому, можливо, що податкова служба змінить свою думку щодо особливостей оподаткування для даної ситуації.

 

 

А які особливості оподаткування, якщо таки ТОВ зможе повідомити ФОП таким чином, як наведено вище?

У такому разі у ТОВ будуть відсутні підстави оподатковувати суму списаного боргу, а лише зазначити в додатку 4ДФ – окремо неоподатковувану суму і окремо оподатковувану суму.

Тепер щодо оподаткування ФОП на ЄП.

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (107.01.03): «Чи вважаються безоплатно отриманими товари (роботи, послуги) та чи включається їх вартість до доходу ФОП платника ЄП, якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги), списана до закінчення терміну позовної давності?».

ДПС зазначає, що якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги), списана до закінчення терміну позовної давності, то товари (роботи, послуги) є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості.

Вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленість щодо прощення заборгованості, згідно з пп. 292.3 ПКУ.

 

Небезпека подвійного оподаткування внаслідок неузгодженості норм ПКУ

За нормами пп. 165.1.55 ПКУ, не оподатковується ПДФО і ВЗ сума заборгованості фізособи в розмірі до 1 775 грн (для 2024 року).

Але в пп. 292.3 ПКУ немає обмеження на суму, що включається до складу оподатковуваного доходу платника ЄП. Тому податкова служба може вважати, що така сума має оподатковуватися ЄП.

Те саме по суті стосується й оподаткування суми, яка перевищує 1 775 грн (для 2024 року).

Тому для уникнення непорозумінь з оподаткуванням, як ТОВ, так і ФОП на ЄП може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»