Нерезидент повернув товар на доробку: облік та оподаткування

Оподаткування

Повернення товару нерезидентом постачальнику резиденту може відбуватися у двох митних режимах: імпорту та реімпорту.

Пунктом 3 частини 2 ст. 78 Митного кодексу визначено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з якими ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

1. повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
2. перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Якщо товар повернено нерезидентом до сплину 6 місяців, то дані товари можуть бути поміщені в митний режим реімпорту.

В цьому випадку відповідно до пп. 206.3 ПКУ операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Митного кодексу, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20% або 7% (пп. 194.1.1 ПКУ).

Податковий кредит за такою операцією визначається на загальних підставах, а саме:

• пп. «ґ» пп. 198.1 ПКУ визначено, що до ПК відносяться суми ПДВ, сплачені в разі ввезення товарів на митну територію України;
• згідно з пп. 198.2 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до ПК є дата сплати ПДВ на митниці за податковими зобов'язаннями, що виникли на дату подання митної декларації для митного оформлення згідно з п. 187.8 ПКУ;
• сума ПДВ, сплачена на митниці, має бути підтверджена митною декларацією (п. 198.6 ПКУ).

З правом на податковий кредит при реімпорті товарів погоджуються і податківці у листі від 06.01.2016 р. №13/6/06-30-15-01-19.

Імпорт проводиться за загальними правилами. Більш детально в нашій аналітиці.

Податок на прибуток визначається за правилами бухгалтерського обліку. Звертаємо увагу, так як оплата була 100% і у постачальника товарна заборгованість, то курсові різниці не виникають.

Бухгалтерський облік

У разі повернення товару/продукції нерезидентом з подальшою його доробкою і повторним постачанням здійснюється вирахування з доходу записом Дт 704 «Вирахування з доходу» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Одночасно з цим товар оприбутковується назад на склад за первісною вартістю (тобто тією ж вартістю за якою був реалізований) записом Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» 281 «Товари на складі»/ 26 «Готова продукція» методом «червоне сторно» (тобто із знаком мінус).

Так як нерезидент вже оплатив товар/готову продукцію, то оскільки в подальшому резидент буде зобов’язаний поставити товар/готову продукцію після доробки, курсові різниці не розраховуються, зважаючи на те, що така  заборгованість є немонетарною (буде погашатися товаром).

Щодо доробки, то тут є декілька варіантів:

• всі витрати на доробку включити до складу витрат на збут.
• до собівартості товару/продукції.

Який варіант обрати в першу чергу залежить від умов ЗЕД-договору. Адже якщо товар/готова продукція був повністю виготовлений за технологією, відповідав умовам ЗЕД-договору і відповідно придатний до використання, то в собівартість включити таку доробку на нашу думку недоцільно.  Якщо ж це, наприклад, неменучий технологічний брак, то такі витрати відносяться до інших прямих витрат відповідно до НП(С)БО 16.

Подальший експорт товару/готової продукції проводиться в загальному порядку. Більш детально ми писали у нашій новині тут і тут.

Також додатково пропонуємо до уваги: Реімпорт в обліку