• Посилання скопійовано

Як списати кредиторську заборгованість перед резидентом країни агресора?

На початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну підприємство-резидент мало кредиторську заборгованість (попередня оплату за товар з підприємства країни-агресора). Як списати цю кредиторську заборгованість?

Виконання умов чи повернення коштів?

Пунктом 1 Постанови про забезпечення захисту національних інтересів установлено мораторій (заборону) на  виконання будь-яких зобов’язань (у тому числі грошових), кредиторами (стягувачами) за якими є:

  • громадяни РФ, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є РФ, громадянин РФ ;
  • юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є РФ, громадянин РФ, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ, - у випадку виконання зобов’язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування, зокрема з 04.03.2022 р., та діє до набрання чинності закону України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Фактично ТОВ не може провести відвантаженнятовару, адже порушення вимог даної постанови не дає юридичної сили правочину, він буде вважатися недійсним відповідно до ч.2 ст. 215 ЦКУ. Та й фізично товар до країни-агресора відвантажити зараз не можна.

Відповідно до п. 17 Постанови про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

  • з використанням російських рублів та білоруських рублів;
  • учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь;
  • для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь.

Тобто ані виконати умови договору, ані повернути заборгованість ТОВ не наразі не може незалежно від валюти розрахунку. 

 

Безнадійна заборгованість

Відповідно до наведеної умови безнадійною заборгованість може бути визнана у трьох випадках:

за зобов’язаннями минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ). В цьому питанні необхідно орієнтуватися на договір, адже саме в ньому визначено сторони керуються Конвенцієюпро позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів учасницями якої є (листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 р. №72/19-612/1-3811) чи нормами Українського законодавства. В першому випадку загальний строк позовної давності становить чотири роки (ст. 8 Конвенції ), в другому - три роки (ст. 257 ЦКУ). Звертаємо увагу, що згідно із ст. 9 Конституції України вищезазначена Конвенція є частиною національного законодавства України, тому призупинення строків на період дії воєнного стану також діє.

  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (пп. «ж» пп.14.1.11 ПКУ). Це може бути довідка ТПП або оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо),відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації (листа ДПАУ від 10.08.2004 р. №15183/7/23-5317). Тому необхідно перевірити розділ договору про форс-мажор і за необхідності заручитися резолюцією ТПП.
  • прийняти «управлінське рішення, яке є в межах ПКУ», як зазначено в ІПК ДПС від 24.03.2023 р. № 673/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 18.07.2023 №1945/ІПК/99-00-21-02-02-06 і визнати таку заборгованість як вилучену відповідно до Закону про основні засади примусового вилучення. Але таке вилучення передбачає передачу власності КМУ і проводиться за рішенням КМУ та РНБО. 

Якщо таке вилучення буде проведено, тоді можна буде застосувати податкову різницю п. 66 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Немає рішення – немає вилучення, і є дохід. Та все ж ДПС надало досить лояльну консультацію, яка дозволяє зменшити фінрезультат вже на дату прийняття вищевказаного закону. Оскільки ІПК носить індивідуальний характер, то ТОВ може отримати власну ІПК і за позитивного результату працювати за нею, адже такий підхід ДПС до врегулювання цього питання значно зменшує навантаження на платника в частині сплати податку на прибуток. 

В обліку визнання кредиторської заборгованості безнадійною відображається проведенням Дт 681 Кт 717 – як і при будь якому списанні кредиторської заборгованості, визнається дохід.

Зауважимо, що у загальному випадку положеннями ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості. Тобто обліковуємо за правилами бухобліку (ІПК ДФСУ від 14.06.2018 р. №2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тож якщо строк позовної давності не минув, форс-мажор неможливо зафіксувати та підприємство не застосовує механізм вилучення – немає і підстав зменшувати фінрезультат. Тож радимо отримати власну ІПК для впевненості при зменшенні фінрезультату на суму такої заборгованості.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Транспортний податок 2026: облік викрадених та знищених війною авто
    Наше підприємство є власником декількох автомобілів преміум-класу, які за віковими та вартісними критеріями підпадають під оподаткування транспортним податком у 2026 році. Однак через воєнні дії частина автопарку була втрачена: один автомобіль був викрадений окупантами, а інший — повністю знищений внаслідок обстрілу (фізично перетворився на брухт). Чи потрібно нам декларувати ці авто та сплачувати податок? Які документи необхідні для припинення податкових зобов'язань?
    13.02.202617
  • Окремі аспекти передачі транспорту у користування в умовах воєнного стану
    Чи має право комунальне некомерційне підприємство передати транспортні засоби, відображені на їх балансі, у користування військовим підрозділам в умовах воєнного стану?
    13.02.202611
  • За якою ціною можна продати замортизований ОЗ?
    У 2021 році ТОВ1 уклало попередній договір на придбання основного засобу у ТОВ2 вартістю 2 млн. грн. Було сплачено аванс - 1 млн. грн. ТОВ2 придбало ОЗ в кредит і протягом періоду з грудня 2021 р. по січень 2026 р. надавало його в оренду ТОВ1. Станом на 01.02.2026 року даний ОЗ повністю замортизований. Чи може ТОВ2 продати зараз даний ОЗ ТОВ1 за ціною, меншою, ніж 2 млн. грн? Як відобразити в обліку дану операцію? Які наслідки з ПДВ для обох підприємств?
    12.02.202649
  • Облік капітального ремонту орендованого приміщення
    На якому бухгалтерському рахунку слід відображати витрати на капітальний ремонт орендованого об'єкта нерухомості? Який порядок формування та амортизації субрахунку 117 «Створення необоротних активів» у контексті поліпшення орендованого майна?
    11.02.202635
  • Окремі аспекти бухгалтерського обліку об’єднання будівель і споруд в єдиний комплекс виробничих споруд
    Чи має право підприємство в бухгалтерському обліку припинити визнання окремих об’єктів основних засобів (будівель і споруд), що раніше обліковувалися та амортизувалися окремо, та сформувати один новий об’єкт основних засобів - «Комплекс виробничих споруд», шляхом сумування їх первісної вартості, додавання витрат на проєктні та реєстраційні послуги та з урахуванням раніше нарахованої амортизації?
    11.02.202643