Основні засоби з нульовою залишковою вартістю, які ще можуть використовуватися – це активи.
Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 НП(С)БО 1). Основні засоби (ОЗ), які ще можуть використовуватися і приносити економічні вигоди, повністю відповідають цьому визначенню. Якщо об'єкт ОЗ контролюється підприємством у результаті минулих подій (придбання, безоплатне отримання, внесок у статутний капітал, інше), використовується у господарській діяльності, то в більшості випадків результатом використання такого об’єкта ОЗ є дохід. Саме стан та здатність основного засобу генерувати дохід є ключовими факторами при ідентифікації ОЗ. Залишкова вартість не впливає на статус об’єкта ОЗ, а є оціночною величиною, що використовується для визначення амортизаційних відрахувань.
Тому коли об’єкт ОЗ замортизовано і його залишкова вартість стає нульовою, це не означає, що актив вже не можна використовувати. Це значить, що просто фактичний термін його використання виявився більшим, ніж очікувалось.
А що ж робити тепер? Як відобразити інформацію про такі активи в балансі, адже згідно з п. 3 НП(С)БО 1 баланс (звіт про фінансовий стан) – це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.
Так, згідно з п. 16 НП(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. При цьому слід зважати на принцип обачності (ст. 4 Закону про бухоблік), згідно з яким підприємство не повинне завищувати вартість своїх активів. В наведеній ситуації завищення немає, адже будівля майже замортизована.
У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Тобто якщо проводити переоцінку будівлі, необхідно буде переоцінити всі будівлі в цій групі і проводити її регулярно. Перегляд строку корисного використання та ліквідаційну вартість у цьому випадку слід робити на кінець року, а не на проміжні дати 31 березня, 30 червня, 30 вересня.
Для проведення дооцінки об'єктів ОЗ треба буде скористатися послугами професійного оцінювача. Статтею 7 Закону про оцінку визначено, що професійна оцінка є обов'язковою при «переоцінці основних фондів для цілей бухгалтерського обліку». Такої самої думки дотримується і Мінфін у листі від 26.03.2009 р. №31-34010-10/23-1462/1846.
Зауважимо, що перша переоцінка ОЗ є правом, а не обов’язком підприємства. Якщо рішення про переоцінку прийнято, то вже мусите робити її і надалі, до моменту вибуття ОЗ з балансу.
Відображення в обліку першої дооцінки ОЗ:
- Дт 103 Кт 411 – дооцінка залишкової вартості будівлі;
- Дт 103 Кт 131 – збільшено первісну вартість будівлі на суму дооцінки зносу
- Дт 949, 92 Кт 685 – витрати на оцінку будівлі.
Більш детально про переоцінку ОЗ з прикладами ми писали тут і тут.
Якщо підприємство вирішило проводити переоцінку, то необхідно враховувати, що фінансовий результат до оподаткування:
- для підприємств, що застосовують податкові різниці відповідно до абз. 2 п. 138.1 та абз. 3, 4 п. 138.2 ПКУ:
- збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ та/або НА, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- зменшується на суму дооцінки ОЗ та/або НА у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- зменшується на суму вигід від відновлення корисності ОЗ та/або НА у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності ОЗ або НА відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Більш детально про різниці ми писали тут.
- для підприємства, що не застосовують податкові різниці, фінрезультат не коригується і облік результатів переоцінки проводять за правилами бухгалтерського обліку.
Проте, для розрахунку амортизації відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Тобто тут також різниця буде.
З огляду на те, що дооцінка ОЗ здійснюється на добровільних засадах і пов'язана з додатковим обсягом роботи та додатковими витратами (на професійну оцінку), а також має наслідком переоцінку всієї групи ОЗ, можна продовжувати обліковувати об'єкти ОЗ з нульовою залишковою вартістю тільки за кількістю, тобто вести їх кількісний облік. Дані кількісного обліку підтверджуватимуться інвентарними картками обліку основних засобів. Списання таких об'єктів ОЗ проводиться в загальному порядку.
Тому щодо переоцінки підприємству потрібно визначити, якого ефекту необхідно досягти. Адже, наприклад, для отримання кредитних коштів підприємство надає фінансову звітність і дані про ОЗ є ключовими.
Якщо ж нагальної потреби у переоцінці ОЗ немає, то можна вести їх кількісний облік. Також потрібно врахувати витрати на проведення переоцінки – якщо потреби у переоцінці немає, то ці витрати будуть зайвими.
Ще одним варіантом збільшити вартість будівлі є її капітальний ремонт – якщо будівля дійсно його потребує.
Отже, аналізуємо всі варіанти, рахуємо і визначаємо, що нам підходить на краще.
***
Додатково читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити