Списання запасів, викрадених під час окупації

Додаткові умови:

На зберігання передано 200 тон зерна. А зберігач подав заяву до Нацполіції про крадіжку 2000 тон, без зазначення в заяві, яке зерно викрадено — власне чи на зберіганні. Зберігач звернувся тільки до Нацполіції. До інших органів не звертався.

Поклажодавець не проводив інвентаризацію зерна на зберіганні через небезпеку обстрілів на території зберігання, не повідомляв жодні органи та установи про викрадення зерна на зберіганні, зерно не списано з балансу підприємства. 

Чи буде достатнім проведення інвентаризації та наявність листа-повідомлення від зберігача (із посиланням на номер кримінального провадження) для списання зерна? 

Чи потрібно підприємству (поклажодавцю) окремо звертатись до компетентних органів чи установ для фіксації факту викрадення зерна, що знаходилось на збергіанні? 

Чи можуть бути проблеми з податківцями у разі фіксації факту викрадення зерна із запізненням?

Проведення інвентаризації

Інвентаризація проводиться згідно з нормами Положення №879.

Зберігач проводить інвентаризацію цінностей на зберіганні в загальному порядку (пп. 6 розд. І Положення №879).

Поряд з цим інвентаризацію проводить і поклажедавець (пп. 10 розд. ІІ Положення №879). Згідно з пп. 4.3 розд. ІІІ Положення №879 на цінності, передані на зберігання іншим підприємствам, складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї. 

Тобто, підприємство поклажодавець проводить інвентаризацію переданих на зберігання цінностей на підставі документів, отриманих від зберігача. Безпосередньо на складі зберігача поклажодавець інвентаризацію не проводить.

З наведеного випливає, що отримавши від зберігача документи про викрадення зерна, поклажодавець мав провести інвентаризацію, відобразивши в інвентаризаційних документах нестачу зерна на підставі документів зберігача.

Причому згідно з п. 7 розд. І Положення №879 проведення інвентаризації є обов’язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Тобто, поклажодавець зобов’язаний був провести інвентаризацію на дату отримання документів від зберігача. 

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Положення №879 нестача списується з балансу та відноситься на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Порядок списання встановлено Інструкцією №291. 

Нестача списується на субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Поряд з цим нестача заразовується на позабалансовий субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" в сумі, що належить до відшкодування винуватцями.

Хто є винуватцем у цій ситуації?

Відповідальність за зберігання згідно з договором несе зберігач. Але за умовами договору він може не відповідати за шкоду, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

Тож це питання поклажодавець і зберігач вирішують між собою згідно з умовами укладеного між ними договору. Якщо самостійно вирішити це питання не вдасться, поклажодавцеві доведеться звертатися до суду.

Причому, на наш погляд, звертатися ще до якихось органів поклажодавцеві не потрібно.

ПДВ

Якщо поклажодавець є платником ПДВ, на списане зерно він, за загальним правилом, має нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. "г" пп. 198.5 ПКУ, за умови, що зерно придбано з ПДВ, або, якщо зерно вирощено самостійно, на його вирощування витрачені товари, послуги, придбані з ПДВ.

В бухгалтерському обліку таке нарахування ПДВ відображається проводкою: Дт 947 Кт 641.

Разом з тим відповідно до пп. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. При застосуванні цього пункту норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

Що маємо в нашій ситуації – чи можна вважати, що зерно втрачено внаслідок дії обставин непереборної сили внаслідок дії воєнного стану?

На наш погляд, так. В питанні зазначено, що склад із зерном був на тимчасово окупованій території. Скоріш за все, зерно викрадене ворогом, про що зберігач подав заяву до поліції. 

Тому, на наш погляд, підприємство поклажодавець може не нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Хоча тут є певна проблема. Чинним законодавством не прописана процедура, якої потрібно дотриматися для того, щоб скористатися нормою пп. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. А якщо не прописана процедура, то податкова служба може трактувати таку норму досить довільно.

Наприклад, дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.15): «Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?».

ДПС відповідає, що з метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

• провести інвентаризацію;
• звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
• звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
• здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Далі ДПС зазначає, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Мінфіном, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Мінфіну.

Тобто, навіть ДПС чітко не розуміє, яким чином слід підтверджувати критерії, наведені в пп. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Все наведене у відповіді ДПС є одним з можливих варіантів документування. Але однаково доцільно (не обов’язково) звернутися до Мінфіну.

Тому і ми повторимо за ДПС. Для уникнення можливих непорозумінь з податковою службою доречно з цим питанням звернутися до Мінфіну, а після отримання відповіді Мінфіну звернутися також і до податкової служби за індивідуальною податковою консультацією.

А свою думку ми вище написали: нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ не потрібно.

Що робити, якщо підприємство поклажодавець своєчасно не списало зерно?

Потрібно провести інвентаризацію на дату виявлення помилки, наприклад, у вересні 2023 року. На підставі даних інвентаризації списати нестачу зерна, відобразивши в бухобліку, як виправлення помилки. Тобто, зерно списується на рахунок 44, а не 947. Так само нараховується і ПДВ: Дт 44 Кт 641.

Складається і реєструється ПН, на наш погляд, датою, коли вона повинна була бути зареєстрована, тобто, датою отримання документів від зберігача, у грудні 2022 року. Подається уточнююча декларація з ПДВ.

Якщо підприємство поклажодавець є платником податку на прибуток, подається уточнююча декларація з податку на прибуток, разом з уточнюючою фінзвітністю. Або ж виправлення робиться в поточні декларації.