• Посилання скопійовано

Передача паливних карток виконавцю за договором перевезення: які наслідки?

Замовник за договором перевезення надає виконавцю паливні картки. Виконавець використовує їх для здійснення перевезень для цього замовника. Як вести облік та оподаткування таких операцій?

Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

  • до акцизного складу;
  • до акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання чи промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам.

Тобто реалізацією пального є физична передача самого пального, а не паливних карток. При використанні паливних карток реалізація пального відбувається на акцизному складі, де були отоварені картки і фізично отримане пальне.

Тож операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ. Докладніше про це можна почитати тут.

Але якщо замовник транспортних робіт захоче надати власне пальне  (а не картки чи талони!) підряднику-перевізнику, йому доведеться реєструватись платником акцизного податку зі всіма наслідками — складанням АН та звітністю з акцизного податку. Такі ж самі наслідки виникнуть, якщо замовник та підрядник укладуть угоду про передачу у власність підрядника залишку пального, яке вже отримано підрядником і не використано ним. Також не можна робити повернення залишку фізичного пального від підрядника до замовника. Загалом, не можна фізично передавати пальне, якщо сторони договору не зареєстровані платниками акцизу. Вже отримане підрядником пальне повинно бути використане ним повністю.

Далі, якщо за умовами договору перевезення право власності на пальне не переходить до підрядника, то підрядник повинен звітувати про використання пального як про виконання робіт з використанням матеріалів замовника. Це стосується також і даної ситуації, коли підряднику передається не паливо, а паливні картки, за якими він отримує паливо у постачальників. 

Підрядник відповідає за неправильне використання палива замовника (наприклад, за непродуктивні витрати палива під час виконання робіт, втрату палива тощо) і зобов'язаний надати замовникові звіт про використання палива та повернути його залишок. У договорі підряду мають бути встановлені норми витрат палива, строки повернення його залишку, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.  Хоча в такому випадку норми витрат пального де-факто надаються постачальником, вони мають бути узгоджені обома сторонами саме в договорі, тому що пальне належить замовнику. 

Згідно зі ст. 841 ЦКУ  підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження палива, переданого йому замовником, та відповідає за його втрату або пошкодження. Стаття 842 ЦКУ визначає, хто несе ризики щодо наданого палива: ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) палива до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе замовник, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ціна транспортних робіт, що виконує підрядник, включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦКУ). З цього випливає висновок, що вартість палива, наданого замовником (в тому числі у формі паливних карток, за якими було отримане пальне у постачальників), не включається в ціну підрядника, а списується самим замовником на його витрати.

Також у договорі підряду сторони визначають, яким документом буде оформлюватися передача паливних карток виконавцю. Зокрема, якщо не відбувається перехід права власності до виконавця, зазвичай використовують акти приймання-передачі. 

Отже, в бухобліку замовник оприбутковує паливні картки на субрахунок 203, а потім відображає їх передання виконавцю як переміщення карток між місцями зберігання. Після отримання звіту виконавця про використання матеріалів замовника останній складає акт списання пального на вартість транспортування тих вантажів, які були перевезені виконавцем (див. таблицю). Напрямок списання пального залежить від того, для яких цілей здійснювалися перевезення.

ПДВ за паливними картками включається до податкового кредиту замовника на загальних підставах. Докладніше про це  - тут.

Бухоблік операцій з передання підряднику паливних карток та списання пального (суми умовні)

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Сума, грн

Придбано паливні картки у постачальника пального на 100 л дизпалива за ціною 54 грн/л

203 (картки)

631

5400,00

Податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

631

900,00

Передано паливні картки виконавцю для здійснення перевезень

203 (виконавець)

203 (картки)

4500,00

Отримано звіт виконавця про використання дизпалива, складено акт списання. За звітом використано 94 л пального за ціною 45 грн/л  (6 л залишилося у підрядника для виконання наступних перевезень і будуть списані після отримання наступного звіту тощо):

 

 

 

перевезення придбаного товару/запасів на склад замовника

281, 20, 22

203 (виконавець)

4230,00

перевезення проданого товару зі складу замовника покупцям

93

203 (виконавець)

4230,00

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»